¹

Павло, в’язень Ісуса Христа, і Тимофій брат Филимонові улюбленому і співробітникові нашому,

¹

(Заⷱ҇ т҃в҃.) Па́ѵелъ ю҆́зникъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́въ, и҆ тїмоѳе́й бра́тъ, фїлимо́нꙋ возлю́бленномꙋ и҆ споспѣ́шникꙋ на́шемꙋ,

²

і Апфії‚ сестрі улюбленій, та Архипові, сподвижникові нашому, і домашній твоїй церкві:

²

и҆ а҆пфі́и сестрѣ̀ возлю́бленнѣй, и҆ а҆рхі́ппꙋ сово́инственникꙋ на́шемꙋ, и҆ дома́шней твое́й цр҃кви:

³

благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

³

блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ, и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀.

⁴

Дякую Богові моєму, завжди згадуючи про тебе в молитвах моїх,

⁴

Благодарю̀ бг҃а моего̀, всегда̀ па́мѧть ѡ҆ тебѣ̀ творѧ̀ въ моли́твахъ мои́хъ,

⁵

коли чую про твою любов і віру, яку маєш до Господа Ісуса і до всіх святих,

⁵

слы́шавъ любо́вь твою̀ и҆ вѣ́рꙋ, ю҆́же и҆́маши ко гдⷭ҇ꙋ і҆и҃сꙋ и҆ ко всѣ̑мъ ст҃ы̑мъ,

⁶

щоб спільність віри твоєї стала діяльною у пізнанні всякого у вас добра у Христі Ісусі.

⁶

ꙗ҆́кѡ да ѻ҆бще́нїе твоеѧ̀ вѣ́ры дѣ́йственно бꙋ́детъ въ ра́зꙋмѣ всѧ́кагѡ бл҃га, є҆́же въ ва́съ, ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ.

⁷

Бо ми маємо велику радість і втішення в твоїй любовi; тому що тобою, брате, заспокоєні серця святих.

⁷

Ра́дость бо и҆́мамъ мно́гꙋ и҆ оу҆тѣше́нїе ѡ҆ любвѝ твое́й, ꙗ҆́кѡ оу҆трѡ́бы ст҃ы́хъ почи́ша тобо́ю, бра́те.

⁸

Тому, маючи велике у Христі дерзновення наказувати тобі, що треба,

⁸

Сегѡ̀ ра́ди мно́гое дерзнове́нїе и҆мѣ́ѧ во хрⷭ҇тѣ̀ повелѣва́ти тебѣ̀, є҆́же потре́бно є҆́сть,

⁹

любови заради краще прошу, не хто інший, як я, Павло старець, а тепер і в’язень Ісуса Христа;

⁹

любве́ же ра́ди па́че молю̀, тако́въ сы́й ꙗ҆́коже па́ѵелъ ста́рецъ, нн҃ѣ же и҆ оу҆́зникъ і҆и҃са хрⷭ҇та̀:

¹⁰

прошу тебе за сина мого Онисима, котрого я зродив у кайданах моїх.

¹⁰

молю́ тѧ ѡ҆ мое́мъ ча́дѣ, є҆го́же роди́хъ во оу҆́захъ мои́хъ ѻ҆ни́сїма,

¹¹

Він був колись непотрібний для тебе, а тепер потрібний тобі і менi; я повертаю його тобі,

¹¹

и҆ногда̀ тебѣ̀ непотре́бнаго, нн҃ѣ же тебѣ̀ и҆ мнѣ̀ благопотре́бна, є҆го́же возпосла́хъ тебѣ̀,

¹²

а ти прийми його, як моє серце.

¹²

ты́ же є҆го̀, си́рѣчь мою̀ оу҆тро́бꙋ, прїимѝ.

¹³

Я хотів при собі затримати його, щоб він замість тебе послужив мені в кайданах за благовістя;

¹³

Є҆го́же а҆́зъ хотѣ́хъ оу҆ себє̀ держа́ти, да вмѣ́стѡ тебє̀ послꙋ́житъ мѝ во оу҆́захъ бл҃говѣствова́нїѧ:

¹⁴

але без твоєї волі нічого робити не хотів, щоб добре діло твоє було не вимушене, а добровільне.

¹⁴

без̾ твоеѧ́ же во́ли ничто́же восхотѣ́хъ сотвори́ти, да не а҆́ки по нꙋ́жди бл҃го́е твоѐ бꙋ́детъ, но по во́ли.

¹⁵

Бо, можливо, він для того тимчасово відлучився, щоб ти прийняв його назавжди,

¹⁵

Не́гли бо ра́ди сегѡ̀ разлꙋчи́сѧ на ча́съ, да вѣ́чна того̀ прїи́меши,

¹⁶

вже не як раба, але вище за раба, брата улюбленого, особливо мені, а тим більше тобі, і за плоттю, і в Господі.

¹⁶

не ктомꙋ̀ а҆́ки раба̀, но вы́ше раба̀, бра́та возлю́бленна, па́че же мнѣ̀, кольми́ же па́че тебѣ̀, и҆ по пло́ти и҆ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ.

¹⁷

Отже, якщо ти маєш єднання зі мною, то прийми його, як мене.

¹⁷

А҆́ще оу҆̀бо и҆́маши менѐ ѻ҆́бщника, прїимѝ сего̀ ꙗ҆́коже менѐ.

¹⁸

Коли ж він чимось образив тебе або винен, зарахуй це мені.

¹⁸

А҆́ще же въ чесо́мъ ѡ҆би́дѣ тебѐ, и҆лѝ до́лженъ є҆́сть, мнѣ̀ сїѐ вмѣнѝ.

¹⁹

Я, Павло, написав моєю рукою: я віддам; не кажу тобі про те, що ти і самого себе мені винен.

¹⁹

А҆́зъ па́ѵелъ написа́хъ рꙋко́ю мое́ю: а҆́зъ возда́мъ: да не рекꙋ̀ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ и҆ са́мъ себѐ мѝ є҆сѝ до́лженъ.

²⁰

Так, брате, дай мені скористатися тобою у Господi; заспокой моє серце у Господі.

²⁰

Є҆́й, бра́те, а҆́зъ да полꙋчꙋ̀ є҆́же прошꙋ̀ оу҆ тебє̀ [да по́льзꙋютсѧ тобо́ю] ѡ҆ гдⷭ҇ѣ: оу҆поко́й мою̀ оу҆тро́бꙋ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ.

²¹

Надіючись на твою слухняність, я написав тобі, знаючи, що ти зробиш і більше, ніж кажу.

²¹

Надѣ́ѧвсѧ на послꙋша́нїе твоѐ написа́хъ тебѣ̀, вѣ́дый, ꙗ҆́кѡ и҆ па́че, є҆́же глаго́лю, сотвори́ши.

²²

Одночасно приготуй для мене і приміщення, бо сподіваюся, що вашими молитвами я буду дарований вам.

²²

Кꙋ́пнѡ же и҆ оу҆гото́ви мѝ ѡ҆би́тель: оу҆пова́ю бо, ꙗ҆́кѡ моли́твами ва́шими дарова́нъ бꙋ́дꙋ ва́мъ.

²³

Вітають тебе Епафрас, співв’язень мій у Христі Ісусі,

²³

Цѣлꙋ́етъ тѧ̀ є҆пафра́съ, сплѣ́нникъ мо́й ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ,

²⁴

Марк, Аристарх, Димас, Лука — співробітники мої.

²⁴

ма́рко, а҆рїста́рхъ, дима́съ, лꙋка̀, споспѣ̑шницы моѝ.

²⁵

Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь.

²⁵

Блгⷣть гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ со дꙋ́хомъ ва́шимъ. А҆ми́нь.