Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Притчі Соломона, сина Давидового, царя Ізраїльського,
1
При6тчи соломHна сhна давjдова, и4же цaрствова во ї}ли,
2
щоб пізнати мудрість і наставляння, зрозуміти слова розуму;
2
познaти премyдрость и3 наказaніе и3 ўразумёти словесA мyдрости,
3
засвоїти правила розсудливости, правосуддя, суду і правоти;
3
пріsти же и3зви6тіz словeсъ и3 разрэшє1ніz гадaній, ўразумёти же прaвду и4стинную и3 сyдъ и3справлsти:
4
простим дати розважливість, юнаку — знання і розсудливість;
4
да дaстъ неѕлHбивымъ ковaрство, nтрочaти же ю4ну чyвство же и3 смhслъ.
5
послухає мудрий — і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради;
5
Си1хъ бо послyшавъ, мyдрый премyдрэе бyдетъ, ґ разyмный строи1телство стsжетъ:
6
щоб розуміти притчу і хитромудру мову, слова мудреців і загадки їхні.
6
ўразумёетъ же при1тчу и3 тeмное сл0во, рэчє1ніz же премyдрыхъ и3 гад†ніz.
7
Початок мудрости — страх Господній; [добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога — початок розуміння;] нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння.
7
Начaло премyдрости стрaхъ гDень, рaзумъ же блaгъ всBмъ творsщымъ є3го2: бlгочeстіе же въ бGа начaло чyвства, премyдрость же и3 наказaніе нечести1віи ўничижaтъ.
8
Слухай, сину мій, повчання батька твого і не відкидай заповіту матері твоєї,
8
Слhши, сhне, наказaніе nтцA твоегw2 и3 не tри1ни завётwвъ мaтере твоеS:
9
тому що це — прекрасний вінок для голови твоєї і прикраса для шиї твоєї.
9
вэнeцъ бо благодaтей пріи1меши на твоeмъ версЁ и3 гри1вну злaту њ твоeй вhи.
10
Сину мій! якщо будуть схиляти тебе грішники, не погоджуйся;
10
Сhне, да не прельстsтъ тебE мyжіе нечести1віи, нижE да восх0щеши,
11
якщо будуть говорити: «йди з нами, зробимо засідку для убивства, підстережемо непорочного без вини,
11
ѓще пом0лzтъ тS, глаг0люще: и3ди2 съ нaми, приwбщи1сz кр0ве, скрhемъ же въ зeмлю мyжа првdна непрaведнw:
12
живих проковтнемо їх, як пекло, і — цілих, як тих, що сходять у могилу;
12
пожрeмъ же є3го2 ћкоже ѓдъ жи1ва, и3 в0змемъ пaмzть є3гw2 t земли2,
13
наберемо всякого дорогоцінного майна, наповнимо доми наші здобич чю;
13
стzжaніе є3гw2 многоцённое пріи1мемъ, и3сп0лнимъ же д0мы нaшz корhстей:
14
жереб твій ти будеш кидати разом з нами, склад один буде в усіх нас», —
14
жрeбій же тв0й положи2 съ нaми: џбще же влагaлище стsжемъ вси2, и3 мэшeцъ є3ди1нъ да бyдетъ всBмъ нaмъ.
15
сину мій! не ходи в путь з ними, утримай ногу твою від путі їх,
15
Не и3ди2 въ пyть съ ни1ми: ўклони1 же н0гу твою2 t стeзь и4хъ:
16
тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови.
16
н0зэ бо и4хъ на ѕло2 текyтъ, и3 ск0ри сyть и3зліsти кр0вь.
17
У очах усіх птахів даремно розставляються тенета,
17
Не без8 прaвды бо простирaютсz мрє1жи перн†тымъ:
18
а роблять за сідку для їхньої крови і підстерігають їхні душі.
18
тjи бо ўбjйству приwбщaющесz, сокр0вищствуютъ себЁ ѕл†z: разрушeніе же мужeй законопрестyпныхъ ѕло2.
19
Такі путі кожного, хто жадає чужого добра: воно віднімає життя у того, хто заволодів ним.
19
Сjи путіE сyть всёхъ творsщихъ беззакHннаz: нечeстіемъ бо свою2 дyшу teмлютъ.
20
Премудрість виголошує на вулиці, на площах підносить голос свій,
20
Премyдрость во и3сх0дэхъ поeтсz, въ ст0гнахъ же дерзновeніе в0дитъ,
21
у головних місцях зібрань проповідує, біля входів у міські ворота говорить промову свою:
21
на крaехъ же стёнъ проповёдуетсz, ў врaтъ же си1льныхъ присэди1тъ, во вратёхъ же грaда дерзaющи глаг0летъ:
22
«доки, невігласи, будете любити неуцтво? доки буйні будуть тішитися буйством? доки нерозумні будуть ненавидіти знання?
22
є3ли1ко ќбw врeмz неѕл0бивіи держaтсz прaвды, не постыдsтсz: безyмніи же досaды сyще желaтеліе, нечести1віи бhвше, возненави1дэша чyвство
23
Зверніться до мого викривання: ось, я виллю на вас дух мій, сповіщу вам слова мої.
23
и3 пови1нни бhша њбличeніємъ. СE, предложY вaмъ моегw2 дыхaніz рэчeніе, научy же вaсъ моемY словеси2.
24
Я кликала, і ви не послухалися; простягала руку мою, і не було того, хто слухає;
24
Понeже звaхъ, и3 не послyшасте, и3 простирaхъ словесA, и3 не внимaсте,
25
і ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли.
25
но tметaсте мо‰ совёты и3 мои6мъ њбличeніємъ не внимaсте:
26
За те і я посміюся з вашої загибелі; порадію, коли прийде на вас жах;
26
u5бо и3 ѓзъ вaшей поги1бели посмэю1сz, порaдуюсz же, є3гдA пріи1детъ вaмъ пaгуба,
27
коли прийде на вас жах, як буря, і лихо, як вихор, принесеться на вас; коли осягнуть вас скорбота і тиснява.
27
и3 є3гдA пріи1детъ на вы2 внезaпу мzтeжъ, низвращeніе же под0бно бyри пріи1детъ, и3ли2 є3гдA пріи1детъ вaмъ печaль и3 градоразорeніе, и3ли2 є3гдA нaйдетъ на вы2 пaгуба.
28
Тоді будуть кликати мене, і я не почую; зранку будуть шукати мене, і не знайдуть мене.
28
Бyдетъ бо є3гдA призовeте мS, ѓзъ же не послyшаю вaсъ: взhщутъ менE ѕлjи и3 не њбрsщутъ.
29
За те, що вони зненавиділи знання і не обрали для себе страху Господнього,
29
Возненави1дэша бо премyдрость, словесe же гDнz не пріsша:
30
не прийняли поради моєї, знехтували усі викривання мої;
30
нижE хотёша внимaти мои6мъ совётwмъ, ругaхусz же мои6мъ њбличeніємъ.
31
за те і будуть вони споживати від плодів шляхів своїх і насичуватися від помислів їх.
31
Тёмже снэдsтъ свои1хъ путjй плоды2 и3 своегw2 нечeстіz насhтzтсz:
32
Тому що впертість невігласів уб’є їх, і безтурботність нерозумних погубить їх,
32
и4бо, занE њби1дэша младeнцєвъ, ўбіeни бyдутъ, и3 и3стzзaніе нечести6выz погуби1тъ.
33
а той, хто слухає мене, буде жити безпечно і спокійно, не боячись зла».
33
Менe же слyшаzй всели1тсz на ўповaніи и3 почjетъ без8 стрaха t всsкагw ѕлA.