¹

Хто любить настанови, той любить знання; а хто ненавидить викриття, той невіглас.

¹

Любя'и накаꙁа'нїе лю'битъ чю'в#ствїе, а^ ненавидя'и ѓ^бличе'нїя безђмеn.

²

Добрий здобуває благовоління від Господа; а людину підступну Він засудить.

²

лђче ѓ^брњты'и блгDть эT г~а, мђжъ же ꙁако'нопрестђпеn забвенъ бђдетъ”

³

Не утвердить себе людина беззаконням; корінь же праведників нерухомий.

³

Не и^спра'вится чл~къ эT ꙁако'нопрестђ'пникъ, ко'ренїя же пра'ведныхъ не эTи'мђтся.

⁴

Доброчесна дружина — вінець для чоловіка свого; а ганебна — як гниль у кістках його.

⁴

жена` раꙁђми'ва вњне'ць мђжђ свое^мђ, ја%коже че'рвь въ дре'вњ, та'коy погђбитъ мђжа жена` любодњ'ица.

⁵

Помисли праведних — правда, а задуми нечестивих — підступність.

⁵

мы'сль пра'ведныхъ сђдъ, совњты же нечести'выX льсти'вы.

⁶

Промови нечестивих — засідка для пролиття крови, вуста ж праведних спасають їх.

⁶

словеса` нечести'выхъ льсти'вы, ё^ста' же пра'ва и^ꙁба'вятся.

⁷

Торкнеться нечестивих нещастя — і немає їх, а дім праведних стоїть.

⁷

и^дњже ѓ^брати'тся нечести'выи и^сче'знетъ, хра'ми же пра'ведныхъ пребыва'юT.

⁸

Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде у презирстві.

⁸

ё^ста` раꙁђмнаго хвали'ма быва'юT эT мђжа, слабосе'рдъ же порђга'нъ бђдетъ.

⁹

Краще простий, але який працює на себе, ніж той, хто видає себе за знатного, але має потребу у хлібі.

⁹

добрњи мђжъ беꙁъ че'сти себњ слђжа`, ниже и^же че'сть себњ ѓ^блага'етъ, и^ лише'нъ бђдетъ хлњба.

¹⁰

Праведний турбується і про життя худоби своєї, серце ж нечестивих жорстоке.

¹⁰

пра'ведникъ ми'лђетъ дш~а ско'тъ свои^хъ, ё^тро'ба же нечести'выхъ беꙁъми'лостивна.

¹¹

Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом за тими, що марно гають час, той недоумкуватий. [Хто знаходить задоволення у гаянні часу за вином, той у своєму домі залишить безславність.]

¹¹

дњлаяй свою ꙁе'млю насы' тятся хлњба, гоня'щеи сђ'етнаа скђдны ё^мо'мъ. и^же е^сть сла'щь въ винњ` пребыва'ти, въ свои^хъ тве'рдехъ ѓ^ста'виT досажде'нїе.

¹²

Нечестивий бажає уловити в сіті зла; але корінь праведних твердий.

¹²

жела'нїя нечести'выхᲆ ѕла`, а^ ко'ренїя бл~гихъ въ тве'рдеX”

¹³

Нечестивий уловлюється гріхами вуст своїх; але праведник вийде з біди. [Той, хто дивиться лагідно, помилуваний буде, а той, хто зустрічається у воротах, заважає іншим.]

¹³

за грњхъ ё^стнђ` в#падетъ в сњти грњшникъ, и^ꙁбњжит же эT нихъ пра'ведникъ. гляда'яи гла'дко поми'лованъ бђдетъ, а^ срњта'яи въ вра'тњхъ ѓ^скорби'тъ дш~а.

¹⁴

Від плоду вуст своїх людина насичується добром, і нагорода людині — за ділами рук її.

¹⁴

эT пло'дA ё^стнђ` дш~а мђжђ напо'лнится бл~гихъ, възданїе же ё%стъ е^го да'сться е^мђ,

¹⁵

Шлях нерозумного прямий у його очах; але хто слухає поради, той мудрий.

¹⁵

пђти` бђꙁђмныхъ пра'ви предъ ни'ми. послђшае^тъ совњта мђдрыи,

¹⁶

У нерозумного відразу ж виявиться гнів його, а розсудливий ховає образу.

¹⁶

беꙁђмныи же въ прь'выи дн~ь и^сповњсть гнњвъ свои, досажде'нїе же свое таи'тъ мђдрыи,

¹⁷

Хто говорить те, що знає, той говорить правду; а у свідка неправдивого — омана.

¹⁷

и^ ја^вле'нђ вњрђ и^сповњда'етъ пра'ведныи, а^ свидњтель непра'ведныхъ льсти'въ.

¹⁸

Якийсь пустослів уражає наче мечем, а язик мудрих — лікує.

¹⁸

сђть гл~ющїи, ја%ꙁвы тво'рятъ ја%ко ме'чи, ја^ꙁы'к же премђдрыхъ и^сцеля'ютъ.

¹⁹

Вуста правдиві вічно перебувають, а неправдивий язик — тільки на мить.

¹⁹

ё^стны` и%стинны и^справля'ютъ свњдњтельство, свњдњтель же ско'ръ ја^зы'къ непра'веденъ

²⁰

Підступність — у серці зловмисників, радість — у миротворців.

²⁰

е^сть въ срDци кђ'ющемђ ѕла'а, хоᲄя'щеи же мирђ въꙁвеселяTся.

²¹

Не станеться з праведником ніякого зла, нечестиві ж будуть сповнені злом.

²¹

не годњ е^сᲄь пра'ведномђ ничтоy непра'ведно, нечести'вїи же и^спо'лняTся зо'лъ.

²²

Мерзота перед Господом — вуста неправдиві, а ті, що говорять істину, благоугодні Йому.

²²

мръзость гв~и ё^стны` льсти'выя, творя'и же вњрно прїятенъ е^мђ”

²³

Чоловік розсудливий приховує знання, а серце нерозумних висловлює глупоту.

²³

Мђжъ раꙁђми'въ прsтлъ чю'въствїю, срDце же беꙁђмныхъ ё^т#кнется въ клятваX.

²⁴

Рука старанних буде панувати, а лінива буде під даниною.

²⁴

рђка и^ꙁбра'нныхъ ё^дръжи'тъ ё^доb льсти'вїи же бђдђтъ въ плњне'нїе.

²⁵

Туга на серці людини придушує її, а добре слово звеселяє його.

²⁵

стра'шно слово срDце мђжђ пра'веднђ смђща'ет#, вњсть же бл~га веселиT и&.

²⁶

Праведник указує ближньому своєму путь, а путь нечестивих вводить їх в оману.

²⁶

раꙁђми'въ пра'ведникъ себњ дрђгъ бђдетъ, во'ля же нечести'выхъ беZ смотре'нїя. съгрњша'ющей пости'гнђтъ зла'я, пђть же нечести'выX прельсти'тъ я&.

²⁷

Лінивий не смажить своєї дичини; а майно людини старанної дорогоцінне.

²⁷

не ё^лђчитъ льсᲄи'выи лови'твы, стяжа'нїе же добро` мђжъ бл~гъ”

²⁸

На путі правди — життя, і на стежці її немає смерти.

²⁸

В пђте'хъ пра'ведныX живо'тъ, пђтїе же враждђ'ющихъ въ смр~ть”