Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття.
1
Сhнъ бlгоразyмный послушли1въ nтцY, сhнъ же непокорли1вый въ поги1бель.
2
Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників — зло.
2
T плодHвъ прaвды снёсть бlгjй: дyшы же беззак0нныхъ погибaютъ безврeменнw.
3
Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда.
3
И$же храни1тъ сво‰ ўстA, соблюдaетъ свою2 дyшу: продeрзивый же ўстнaма ўстраши1тъ себE.
4
Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься.
4
Въ п0хотехъ є4сть всsкъ прaздный: рyки же мyжественныхъ въ прилэжaніи.
5
Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе.
5
СловесE непрaведна ненави1дитъ првdникъ: нечести1вый же стыди1тсz и3 не воз8имётъ дерзновeніz.
6
Правда зберігає непорочного в путі, а нечестя губить грішника.
6
Прaвда храни1тъ неѕлHбивыz: нечести6выz же ѕлы6 твори1тъ грёхъ.
7
Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато.
7
Сyть богатsще себE, ничесHже и3мyще: и3 сyть смирsющесz во мн0зэ богaтствэ.
8
Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує.
8
И#збавлeніе мyжа души2 своE є3мY богaтство: ни1щій же не терпи1тъ прещeніz.
9
Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.]
9
Свётъ првdнымъ всегдA, свётъ же нечести1выхъ ўгасaетъ: дyши льсти6выz заблуждaютъ во грэсёхъ, првdніи же щeдрzтъ и3 ми1луютъ.
10
Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться, — мудрість.
10
Ѕлhй съ досаждeніемъ твори1тъ ѕл†z: себe же знaющіи премyдри (сyть).
11
Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його.
11
И#мёніе поспэшaемо со беззак0ніемъ ўмaлено бывaетъ, собирazй же себЁ со бlгочeстіемъ и3зwби1лствовати бyдетъ: првdный щeдритъ и3 даeтъ.
12
Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося, — як древо життя.
12
Лyчше начинazй помогaти сeрдцемъ њбэщaющагw и3 въ надeжду ведyщагw: дрeво бо жи1зни желaніе д0брое.
13
Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається.
13
И$же презирaетъ вeщь, презрёнъ бyдетъ t неS: ґ боsйсz зaповэди, сeй здрaвствуетъ.
14
[У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.]
14
Сhну лукaвому ничт0же є4сть блaго: рабy же мyдру благопоспBшна бyдутъ дэлA, и3 и3спрaвитсz пyть є3гw2.
15
Навчання мудрого — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
15
Зак0нъ мyдрому и3ст0чникъ жи1зни: безyмный же t сёти ќмретъ.
16
Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока.
16
Рaзумъ бlгъ даeтъ блгdть: разумёти же зак0нъ, мhсли є4сть благjz: путіe же презирaющихъ въ поги1бели.
17
Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство.
17
Всsкъ хи1трый твори1тъ съ рaзумомъ, безyмный же прострeтъ свою2 ѕл0бу.
18
Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник — спасіння.
18
Цaрь дeрзостенъ впадeтъ во ѕл†z, вёстникъ же мyдръ и3збaвитъ є3го2.
19
Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі.
19
НищетY и3 безчeстіе teмлетъ наказaніе: хранsй же њбличє1ніz прослaвитсz.
20
Бажання, яке сповнилося, — приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла.
20
Жел†ніz бlгочести1выхъ наслаждaютъ дyшу, дэлa же нечести1выхъ далeче t рaзума.
21
Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься.
21
Ходsй съ премyдрыми премyдръ бyдетъ, ходsй же съ безyмными познaнъ бyдетъ.
22
Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром.
22
Согрэшaющихъ пости1гнутъ ѕл†z, првdныхъ же пости1гнутъ бlг†z.
23
Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
23
Бlгъ мyжъ наслёдитъ сhны сынHвъ: сокр0вищствуетсz же првdнымъ богaтство нечести1выхъ.
24
Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя.
24
Првdніи насладsтсz въ богaтствэ лBта мнHга: непрaведніи же поги1бнутъ вск0рэ.
25
Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.
25
И$же щади1тъ жeзлъ (св0й), ненави1дитъ сhна своего2: любsй же наказyетъ прилёжнw.
26
Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу.
26
Првdный kдhй насыщaетъ дyшу свою2: дyшы же нечести1выхъ ск{дны.