Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття.
1
Сн~ъ хђдо'женъ послђшли'въ эTц~ђ, сн~ъ же ѓ^слђшли'въ поги'бель.
2
Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників — зло.
2
эT плоD пра'веDнаго снњсть сн~ъ бл~гъ, дш~а же зако'нопресᲄђпникъ гибнTђ беꙁъ го'да.
3
Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда.
3
и^же храниT своя ё^ста` блюде'тъ свою` дш~ђ, а^ не ѓ^паси'выи ё^стна'ма ё^страши'тъ себе`.
4
Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься.
4
въ по'хотехъ е^сть всякъ нетя'гᲆ, рђки же въстанъливыX вᲆ прилежа'нїи.
5
Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе.
5
словесе непра'веDна ненави'дитᲆ пра'веDникъ, нечьсти'выи же стыдиTся и^ не и'мать дръꙁнове'нїя.
6
Правда зберігає непорочного в путі, а нечестя губить грішника.
6
пра'вда съхрани'тъ беZзлоби'выя, нечьсти'ваy бляди'ва тво'ритъ грᲇхъ”
7
Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато.
7
Сђть богатя'ще себе` ничесоже и^мђще, и^ сђть смиря'ющеся въ мно'ѕњ богаTствњ”
8
Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує.
8
И$ꙁбавле'нїе мђ'жђ дш~и свое е^го бога'тьство, ни'щїи же не посᲄоиT въ ꙁапрњще'нїи.
9
Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.]
9
свњтъ пра'веDникоM прsно, свњтъ же нечьсти'выхъ ё^гаснетъ” дш~а же льсти'выхъ блђ'дяT въ грњсњхъ, пра'веднїи же щедрђ'ют# и^ ми'лђютъ.
10
Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться, — мудрість.
10
ѕлы'и же съ досажде'нїеM тво'ритъ ѕла'я, себњ же разђмњ'ющїи премђ'дрїи сђть”
11
Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його.
11
И$мњнїе поспњшно съ безаконїемъ ё^мале'нно быва'етъ, собира'яи же себњ съ бл~гочестїемъ и^зобилитъ” Пра'веDныи щедри'тъ и^ да'етъ,
12
Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося, — як древо життя.
12
лђче есть подвиѕа'ти срDце ѓ^браща'ющеся, и^ на ё^пова'нїе ведђщ'е, дре'во б^о животно е^сть жела'нія до'бра.
13
Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається.
13
и^же не послђша'етъ ве'щи и^ ве'щь не послђш'аетъ е^го, а^ боя'ися за'повњди се'и ꙁдраvствђетъ”
14
[У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.]
14
Сн~ђ лђка'вомђ ничтоy е^сть бл~го, рабђ же мђдрђ поспњюTся дњ'ла въ бл~гое, і^ и^справя'тся е^мђ пђтїе е^го.
15
Навчання мудрого — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
15
за'повњди мђдрђ и^сточ#никъ живота`, несмысляи же эT сњти ё%мретᲆ.
16
Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока.
16
раꙁђмъ бл~гъ да'етᲆ блгDть, разђмњти же зако'нъ мы'сли е^сть бл~ги, пђтїе же ниꙁъмђдрђ'ющихъ въ погибели.
17
Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство.
17
ра'бъ хђдоh дњ'етъ с ра'ꙁђмомъ, беꙁђмныи же и^сходатаитъ себњ мђ'кђ”
18
Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник — спасіння.
18
Цр~ь дръзъ въпадетъ въ ѕло, совњт же мђдрыхъ и^ꙁба'витъ е^го.
19
Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі.
19
нищета и^ беꙁъчестїе эTе'млетъ наказанїе, храня'и же ѓ^бличенїе просла'виTся”
20
Бажання, яке сповнилося, — приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла.
20
Жела'нїя бл~говњрныхъ наслаждаюT дш~ђ, дњ'ла же нечьсти'выхъ дале'че эT ра'ꙁђма”
21
Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься.
21
Ходя'и же съ премђдрыM премђ'дръ бђдетъ, а^ ходя'и же съ безђмными позна'нъ бђдетъ.
22
Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром.
22
съгрњша'ющая пости'гнеT ѕл^о, а^ пра'веDныя же пости'гнђтъ бл~гая”
23
Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
23
Бл~гъ мђжъ наслњ'дитъ сн~ы сн~овъ, щади'т же ся правеDнымъ богатество нечьсти'выX”
24
Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя.
24
ПравеDнїи скончаю^т# въ бога'тьствњ лњта мно'га, нечести'вїи же поги'бнђтъ въско'рњ”
25
Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.
25
И$же щадиT же'ѕлъ свои ненави'диT сн~а свое^го, а^ любя и& прилQњно накаꙁђеT”
26
Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу.
26
ПравеDныи ја^ды'и насыщаеT дш~ђ свою`, дш~а же нечести'выX ненасыще'ни”