Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття.
1
Сы́нъ благоразу́мный послушли́въ отцу́, сы́нъ же непокорли́вый въ поги́бель.
2
Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників — зло.
2
От плодо́въ пра́вды снѣ́сть благі́й: ду́шы же беззако́нныхъ погиба́ютъ безвре́менно.
3
Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда.
3
И́же храни́тъ своя́ уста́, соблюда́єтъ свою́ ду́шу: проде́рзивый же устна́ма устраши́тъ себе́.
4
Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься.
4
Въ по́хотехъ є́сть вся́къ пра́здный: ру́ки же му́жественныхъ въ прилѣжа́ніи.
5
Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе.
5
Словесе́ непра́ведна ненави́дитъ пра́ведникъ: нечести́вый же стыди́тся и не возъимѣ́тъ дерзнове́нія.
6
Правда зберігає непорочного в путі, а нечестя губить грішника.
6
Пра́вда храни́тъ незло́бивыя: нечести́выя же злы́ твори́тъ грѣ́хъ.
7
Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато.
7
Су́ть богатя́ще себе́, ничесо́же иму́ще: и су́ть смиря́ющеся во мно́зѣ бога́тствѣ.
8
Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує.
8
Избавле́ніє му́жа души́ своє́ єму́ бога́тство: ни́щій же не терпи́тъ преще́нія.
9
Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.]
9
Свѣ́тъ пра́веднымъ всегда́, свѣ́тъ же нечести́выхъ угаса́єтъ: ду́ши льсти́выя заблужда́ютъ во грѣсѣ́хъ, пра́ведніи же ще́дрятъ и ми́луютъ.
10
Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться, — мудрість.
10
Злы́й съ досажде́ніємъ твори́тъ зла́я: себе́ же зна́ющіи прему́дри [су́ть].
11
Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його.
11
Имѣ́ніє поспѣша́ємо со беззако́ніємъ ума́лено быва́єтъ, собира́яй же себѣ́ со благоче́стіємъ изоби́лствовати бу́детъ: пра́ведный ще́дритъ и дає́тъ.
12
Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося, — як древо життя.
12
Лу́чше начина́яй помога́ти се́рдцемъ обѣща́ющаго и въ наде́жду веду́щаго: дре́во бо жи́зни жела́ніє до́броє.
13
Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається.
13
И́же презира́єтъ ве́щь, презрѣ́нъ бу́детъ от нея́: а боя́йся за́повѣди, се́й здра́вствуєтъ.
14
[У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.]
14
Сы́ну лука́вому ничто́же є́сть бла́го: рабу́ же му́дру благопоспѣ́шна бу́дутъ дѣла́, и испра́вится пу́ть єго́.
15
Навчання мудрого — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
15
Зако́нъ му́дрому исто́чникъ жи́зни: безу́мный же от сѣ́ти у́мретъ.
16
Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока.
16
Ра́зумъ бла́гъ дає́тъ благода́ть: разумѣ́ти же зако́нъ, мы́сли є́сть благі́я: путіє́ же презира́ющихъ въ поги́бели.
17
Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство.
17
Вся́къ хи́трый твори́тъ съ ра́зумомъ, безу́мный же простре́тъ свою́ зло́бу.
18
Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник — спасіння.
18
Ца́рь де́рзостенъ впаде́тъ во зла́я, вѣ́стникъ же му́дръ изба́витъ єго́.
19
Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі.
19
Нищету́ и безче́стіє отъе́млетъ наказа́ніє: храня́й же обличе́нія просла́вится.
20
Бажання, яке сповнилося, — приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла.
20
Жела́нія благочести́выхъ наслажда́ютъ ду́шу, дѣла́ же нечести́выхъ дале́че от ра́зума.
21
Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься.
21
Ходя́й съ прему́дрыми прему́дръ бу́детъ, ходя́й же съ безу́мными позна́нъ бу́детъ.
22
Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром.
22
Согрѣша́ющихъ пости́гнутъ зла́я, пра́ведныхъ же пости́гнутъ блага́я.
23
Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
23
Бла́гъ му́жъ наслѣ́дитъ сы́ны сыно́въ: сокро́вищствуєтся же пра́веднымъ бога́тство нечести́выхъ.
24
Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя.
24
Пра́ведніи насладя́тся въ бога́тствѣ лѣ́та мно́га: непра́ведніи же поги́бнутъ вско́рѣ.
25
Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.
25
И́же щади́тъ же́злъ [сво́й], ненави́дитъ сы́на своєго́: любя́й же наказу́єтъ прилѣ́жно.
26
Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу.
26
Пра́ведный яды́й насыща́єтъ ду́шу свою́: ду́шы же нечести́выхъ ску́дны.