Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
1
Wise women build houses: but a foolish one digs hers down with her hands.
2
Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
2
He that walks uprightly fears the Lord; but he that is perverse in his ways shall be dishonoured.
3
У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
3
Out of the mouth of fools comes a rod of pride; but the lips of the wise preserve them.
4
Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
4
Where no oxen are, the cribs are clean; but where there is abundant produce, the strength of the ox is apparent.
5
Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
5
A faithful witness does not lie; but an unjust witness kindles falsehoods.
6
Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
6
Thou shalt seek wisdom with bad men, and shalt not find it; but discretion is easily available with the prudent.
7
Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
7
All things are adverse to a foolish man; but wise lips are the weapons of discretion.
8
Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.
8
The wisdom of the prudent will understand their ways; but the folly of fools leads astray.
9
Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.
9
The houses of transgressors will need purification; but the houses of the just are acceptable.
10
Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
10
If a man's mind is intelligent, his soul is sorrowful; and when he rejoices, he has no fellowship with pride.
11
Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
11
The houses of ungodly men shall be utterly destroyed; but the tabernacles of them that walk uprightly shall stand.
12
Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.
12
There is a way which seems to be right with men, but the ends of it reach to the depth of hell.
13
І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
13
Grief mingles not with mirth; and joy in the end comes to grief.
14
Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.
14
A stout-hearted man shall be filled with his own ways; and a good man with his own thoughts.
15
Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
15
The simple believes every word: but the prudent man betakes himself to after-thought.
16
Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
16
A wise man fears, and departs from evil; but the fool trusts in himself, and joins himself with the transgressor.
17
Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
17
A passionate man acts inconsiderately; but a sensible man bears up under many things.
18
Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
18
Fools shall have mischief for their portion; but the prudent shall take fast hold of understanding.
19
Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.
19
Evil men shall fall before the good; and the ungodly shall attend at the gates of the righteous.
20
Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
20
Friends will hate poor friends; but the friends of the rich are many.
21
Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
21
He that dishonours the needy sins: but he that has pity on the poor is most blessed.
22
Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
22
They that go astray devise evils: but the good devise mercy and truth. The framers of evil do not understand mercy and truth: but compassion and faithfulness are with the framers of good.
23
Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
23
With every one who is careful there is abundance: but the pleasure-taking and indolent shall be in want.
24
Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
24
A prudent man is the crown of the wise: but the occupation of fools is evil.
25
Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
25
A faithful witness shall deliver a soul from evil: but a deceitful man kindles falsehoods.
26
У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
26
In the fear of the Lord is strong confidence: and he leaves his children a support.
27
Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
27
The commandment of the Lord is a fountain of life; and it causes men to turn aside from the snare of death.
28
У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
28
In a populous nation is the glory of a king: but in the failure of people is the ruin of a prince.
29
У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
29
A man slow to wrath abounds in wisdom: but a man of impatient spirit is very foolish.
30
Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.
30
A meek-spirited man is a healer of the heart: but a sensitive heart is a corruption of the bones.
31
Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
31
He that oppresses the needy provokes his Maker: but he that honours him has pity upon the poor.
32
За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
32
The ungodly shall be driven away in his wickedness: but he who is secure in his own holiness is just.
33
Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
33
There is wisdom in the good heart of a man: but in the heart of fools it is not discerned.
34
Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.
34
Righteousness exalts a nation: but sins diminish tribes.
35
Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.
35
An understanding servant is acceptable to a king; and by his good behaviour he removes disgrace.