Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
1
Гнёвъ губи1тъ и3 раз{мныz: tвётъ же смирeнъ tвращaетъ ћрость, ґ сл0во жeстоко возвизaетъ гнёвы.
2
Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
2
Љзhкъ мyдрыхъ дHбраz свёсть: ўстa же безyмныхъ возвэщaютъ ѕл†z.
3
На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
3
На всsцэмъ мёстэ џчи гDни сматрsютъ ѕлы6z же и3 благ‡z.
4
Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу.
4
И#сцэлeніе љзhка дрeво жи1зни: хранsй же є3го2 и3сп0лнитсz дyха.
5
Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
5
Безyмный ругaетсz наказaнію џтчу: хранsй же зaпwвэди хитрёйшій. Во мн0зэ прaвдэ крёпость мн0га: нечести1віи же t земли2 и3скоренsтсz.
6
У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя.
6
Въ домёхъ првdныхъ крёпость мн0га: плодh же нечести1выхъ погибaютъ.
7
Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
7
ЎстнЁ мyдрыхъ свzзyютсz чyвствомъ, сердцa же безyмныхъ не твє1рда.
8
Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
8
Жє1ртвы нечести1выхъ мeрзость гDеви, њбёты же правоходsщихъ пріsтни є3мY.
9
Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
9
Мeрзость гDеви путіE нечести1выхъ: гонsщыz же прaвду лю1битъ.
10
Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
10
Наказaніе неѕл0бивагw познавaетсz t мимоходsщихъ: ненави1дzщіи же њбличє1ніz скончавaютсz срaмнw.
11
Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
11
Ѓдъ и3 пaгуба ћвна пред8 гDемъ, кaкw не и3 сердцA человёкwвъ;
12
Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
12
Не возлю1битъ ненакaзанный њбличaющихъ є3го2, съ мyдрыми же не побесёдуетъ.
13
Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
13
Сeрдцу веселsщусz, лицE цвэтeтъ: въ печaлехъ же сyщу, сётуетъ.
14
Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
14
Сeрдце прaвое и4щетъ чyвства: ўстa же ненакaзанныхъ ўразумёютъ ѕл†z.
15
Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
15
На всsко врeмz џчи ѕлhхъ пріeмлютъ ѕл†z: д0бріи же безм0лвствуютъ пrнw.
16
Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
16
Лyчше части1ца мaлаz со стрaхомъ гDнимъ, нeжели сокрHвища вє1ліz без8 боsзни.
17
Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
17
Лyчше ўчреждeніе t ѕeлій съ люб0вію и3 благодaтію, нeжели представлeніе телцє1въ со вражд0ю.
18
Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
18
Мyжъ ћрый ўстроsетъ бр†ни, долготерпэли1вый же и3 бyдущую ўкрощaетъ. Терпэли1вый мyжъ ўгаси1тъ суды2, нечести1вый же воздвизaетъ пaче.
19
Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька.
19
ПутіE прaздныхъ п0стлани тeрніемъ, мyжественныхъ же ўглaждени.
20
Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
20
Сhнъ премyдръ весели1тъ nтцA, сhнъ же безyменъ раздражaетъ мaтерь свою2.
21
Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
21
Несмhсленнагw стєзи2 ск{дны ўмA: мyжъ же разyменъ и3справлsz х0дитъ.
22
Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
22
Tлагaютъ помышлє1ніz не чтyщіи с0нмищъ: въ сердцaхъ же совётныхъ пребывaетъ совётъ.
23
Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
23
Не послyшаетъ ѕлhй є3гw2, нижE речeтъ полeзно что2 и3 добро2 џбщему.
24
Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
24
ПутіE животA помышлє1ніz разyмнагw, да ўклони1всz t ѓда спасeтсz.
25
Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
25
Д0мы досади1телей разорsетъ гDь, ўтверди1 же предёлъ вдови1цы.
26
Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
26
Мeрзость гDеви п0мыслъ непрaведный, чи1стыхъ же глаг0лы чє1стны.
27
Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
27
Губи1тъ себE мздои1мецъ, ненави1дzй же дарHвъ пріsтіz спасeтсz: ми1лостынzми и3 вёрами њчищaютсz грэси2, стрaхомъ же гDнимъ ўклонsетсz всsкъ t ѕлA.
28
Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
28
СердцA првdныхъ поучaютсz вёрэ, ўстa же нечести1выхъ tвэщaютъ ѕл†z: пріsтни пред8 гDемъ путіE мужeй првdныхъ, и4миже и3 врази2 дрyзіе бывaютъ.
29
Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
29
Далeче tстои1тъ бGъ t нечести1выхъ, моли1твы же првdныхъ послyшаетъ: лyчше мaлое пріsтіе со прaвдою, нeжели мнHга жи6та съ непрaвдою: сeрдце мyжа да мhслитъ првdнаz, да t бGа и3спрaвzтсz стwпы2 є3гw2.
30
Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
30
Ви1дzщее џко дHбраz весели1тъ сeрдце, слaва же благaz ўтучнsетъ кHсти.
31
Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
31
Слyшаzй њбличeній животA посредЁ премyдрыхъ водвори1тсz.
32
Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
32
И$же tметaетъ наказaніе, ненави1дитъ себE: соблюдazй же њбличє1ніz лю1битъ свою2 дyшу.
33
Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.
33
Стрaхъ гDень наказaніе и3 премyдрость, и3 начaло слaвы tвэщaетъ є4й (,*пред8и1детъ же смирє1ннымъ слaва).