Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
1
Гнѣ́въ губи́тъ и разу́мныя: отвѣ́тъ же смире́нъ отвраща́єтъ я́рость, а сло́во же́стоко возвиза́єтъ гнѣ́вы.
2
Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
2
Язы́къ му́дрыхъ до́брая свѣ́сть: уста́ же безу́мныхъ возвѣща́ютъ зла́я.
3
На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
3
На вся́цѣмъ мѣ́стѣ о́чи Госпо́дни сматря́ютъ злы́я же и благі́я.
4
Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу.
4
Исцѣле́ніє язы́ка дре́во жи́зни: храня́й же єго́ испо́лнится ду́ха.
5
Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
5
Безу́мный руга́єтся наказа́нію о́тчу: храня́й же за́повѣди хитрѣ́йшій. Во мно́зѣ пра́вдѣ крѣ́пость мно́га: нечести́віи же от земли́ искореня́тся.
6
У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя.
6
Въ домѣ́хъ пра́ведныхъ крѣ́пость мно́га: плоды́ же нечести́выхъ погиба́ютъ.
7
Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
7
Устнѣ́ му́дрыхъ связу́ются чу́вствомъ, сердца́ же безу́мныхъ не тве́рда.
8
Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
8
Же́ртвы нечести́выхъ ме́рзость Го́сподеви, обѣ́ты же правоходя́щихъ прія́тни єму́.
9
Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
9
Ме́рзость Го́сподеви путіє́ нечести́выхъ: гоня́щыя же пра́вду лю́битъ.
10
Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
10
Наказа́ніє незло́биваго познава́єтся от мимоходя́щихъ: ненави́дящіи же обличе́нія скончава́ются сра́мно.
11
Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
11
А́дъ и па́губа я́вна предъ Го́сподемъ, ка́ко не и сердца́ человѣ́ковъ?
12
Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
12
Не возлю́битъ ненака́занный облича́ющихъ єго́, съ му́дрыми же не побесѣ́дуєтъ.
13
Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
13
Се́рдцу веселя́щуся, лице́ цвѣте́тъ: въ печа́лехъ же су́щу, сѣ́туєтъ.
14
Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
14
Се́рдце пра́воє и́щетъ чу́вства: уста́ же ненака́занныхъ уразумѣ́ютъ зла́я.
15
Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
15
На вся́ко вре́мя о́чи злы́хъ пріє́млютъ зла́я: до́бріи же безмо́лвствуютъ при́сно.
16
Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
16
Лу́чше части́ца ма́лая со стра́хомъ Госпо́днимъ, не́жели сокро́вища ве́лія безъ боя́зни.
17
Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
17
Лу́чше учрежде́ніє от зе́лій съ любо́вію и благода́тію, не́жели представле́ніє телце́въ со враждо́ю.
18
Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
18
Му́жъ я́рый устроя́єтъ бра́ни, долготерпѣли́вый же и бу́дущую укроща́єтъ. Терпѣли́вый му́жъ угаси́тъ суды́, нечести́вый же воздвиза́єтъ па́че.
19
Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька.
19
Путіє́ пра́здныхъ по́стлани те́рніємъ, му́жественныхъ же угла́ждени.
20
Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
20
Сы́нъ прему́дръ весели́тъ отца́, сы́нъ же безу́менъ раздража́єтъ ма́терь свою́.
21
Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
21
Несмы́сленнаго стези́ ску́дны ума́: му́жъ же разу́менъ исправля́я хо́дитъ.
22
Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
22
Отлага́ютъ помышле́нія не чту́щіи со́нмищъ: въ сердца́хъ же совѣ́тныхъ пребыва́єтъ совѣ́тъ.
23
Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
23
Не послу́шаєтъ злы́й єго́, ниже́ рече́тъ поле́зно что́ и добро́ о́бщему.
24
Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
24
Путіє́ живота́ помышле́нія разу́мнаго, да уклони́вся от а́да спасе́тся.
25
Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
25
До́мы досади́телей разоря́єтъ Госпо́дь, утверди́ же предѣ́лъ вдови́цы.
26
Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
26
Ме́рзость Го́сподеви по́мыслъ непра́ведный, чи́стыхъ же глаго́лы че́стны.
27
Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
27
Губи́тъ себе́ мздои́мецъ, ненави́дяй же даро́въ прія́тія спасе́тся: ми́лостынями и вѣ́рами очища́ются грѣси́, стра́хомъ же Госпо́днимъ уклоня́єтся вся́къ от зла́.
28
Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
28
Сердца́ пра́ведныхъ поуча́ются вѣ́рѣ, уста́ же нечести́выхъ отвѣща́ютъ зла́я: прія́тни предъ Го́сподемъ путіє́ муже́й пра́ведныхъ, и́миже и врази́ дру́зіє быва́ютъ.
29
Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
29
Дале́че отстои́тъ Бо́гъ от нечести́выхъ, моли́твы же пра́ведныхъ послу́шаєтъ: лу́чше ма́лоє прія́тіє со пра́вдою, не́жели мно́га жи́та съ непра́вдою: се́рдце му́жа да мы́слитъ пра́ведная, да от Бо́га испра́вятся стопы́ єго́.
30
Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
30
Ви́дящеє о́ко до́брая весели́тъ се́рдце, сла́ва же блага́я утучня́єтъ ко́сти.
31
Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
31
Слу́шаяй обличе́ній живота́ посредѣ́ прему́дрыхъ водвори́тся.
32
Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
32
И́же отмета́єтъ наказа́ніє, ненави́дитъ себе́: соблюда́яй же обличе́нія лю́битъ свою́ ду́шу.
33
Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.
33
Стра́хъ Госпо́день наказа́ніє и прему́дрость, и нача́ло сла́вы отвѣща́єтъ є́й [,*предъи́детъ же смире́ннымъ сла́ва].