Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом.
1
Лyчше ўкрyхъ хлёба со слaстію въ ми1рэ, нeжели д0мъ и3сп0лненъ мн0гихъ благи1хъ и3 непрaведныхъ жeртвъ со брaнію.
2
Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину.
2
Рaбъ смhсленъ њбладaетъ влады6ки безyмными, въ брaтіихъ же раздэли1тъ (и3мёніе) на ч†сти.
3
Плавильня — для срібла, і горно — для золота, а серця випробовує Господь.
3
Ћкоже и3скушaетсz въ пещи2 сребро2 и3 злaто, тaкw и3збр†ннаz сердцA ў гDа.
4
Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного.
4
Ѕлhй послyшаетъ љзhка законопрестyпныхъ, првdный же не внимaетъ ўстнaмъ лжи6вымъ.
5
Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде].
5
Ругaйсz ўб0гому раздражaетъ сотв0ршаго є3го2, рaдуzйсz же њ погибaющемъ не њбезвини1тсz: ми1луzй же поми1лованъ бyдетъ.
6
Вінець старих — сини синів, і слава дітей — батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного — ні гроша.]
6
Вэнeцъ стaрыхъ ч†да ч†дъ: похвалa же чaдомъ nтцы2 и4хъ. Вёрному вeсь мjръ богaтство, невёрному же нижE пёнzзь.
7
Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному — вуста неправдиві.
7
Неприли6чны сyть безyмному ўстнЁ вBрны, нижE првdному ўстнЁ лжи6вы.
8
Подарунок — дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх.
8
МздA благодaтей наказaніе ўпотреблsющымъ: и3 ѓможе ѓще њбрати1тсz, ўспёетъ.
9
Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга.
9
И$же таи1тъ њби6ды, и4щетъ любвE: ґ и4же ненави1дитъ скрывaти, разлучaетъ дрyги и3 дом†шніz.
10
На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів.
10
Сокрушaетъ прещeніе сeрдце мyдрагw: безyмный же біeмь не чyвствуетъ (рaнъ).
11
Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього.
11
ПрекослHвіz воздви1жетъ всsкъ ѕлhй: гDь же ѓгGла неми1лостива п0слетъ нaнь.
12
Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою.
12
Впадeтъ попечeніе мyжу смhсленну: безyмніи же размышлsютъ ѕл†z.
13
Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло.
13
И$же воздаeтъ ѕл†z за бlг†z, не подви1гнутсz ѕл†z и3з8 д0му є3гw2.
14
Початок сварки — як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона.
14
Влaсть даeтъ словесє1мъ начaло прaвды: предводи1телствуетъ же скyдости прS и3 брaнь.
15
Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного — обоє мерзота перед Господом.
15
И$же сyдитъ првdнаго непрaведнымъ, непрaведнаго же првdнымъ, нечи1стъ и3 мeрзокъ ў гDа.
16
До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в біди.]
16
Вскyю бsше и3мёніе безyмному; стzжaти бо премyдрости безсeрдый не м0жетъ. И$же выс0къ твори1тъ св0й д0мъ, и4щетъ сокрушeніz: њстроптэвazй же ўчи1тисz впадeтъ во ѕл†z.
17
Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя.
17
На всsко врeмz дрyгъ да бyдетъ тебЁ, брaтіz же въ нyждахъ полeзни да бyдутъ: сегH бо рaди раждaютсz.
18
Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого.
18
Мyжъ безyменъ плeщетъ и3 рaдуетсz себЁ, ћкоже поручazйсz и3спорyчитъ дрyга своего2, на свои1хъ же ўстнaхъ џгнь сокр0вищствуетъ.
19
Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння.
19
Грэхолю1бецъ рaдуетсz свaрwмъ, ґ жестокосeрдый не ўсрsщетъ благи1хъ.
20
Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.
20
Мyжъ ўдобопрел0жный љзhкомъ впадeтъ во ѕл†z: сeрдце же безyмнагw болёзнь стzжaвшему є5.
21
Породив хто дурня, — собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє.
21
Не весели1тсz nтeцъ њ сhнэ ненакaзаннэмъ: сhнъ же мyдръ весели1тъ мaтерь свою2.
22
Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки.
22
Сeрдце веселsщесz бlгоимётисz твори1тъ: мyжу же печaльну засhшутъ кHсти.
23
Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя.
23
Пріeмлющему дaры непрaведнw въ нBдра не пред8успэвaютъ путіE: нечести1вый же ўкланsетъ пути6 прaвды.
24
Мудрість — перед лицем розумного, а очі дурня — на краю землі.
24
ЛицE разyмно мyжа премyдра, џчи же безyмнагw на концёхъ земли2.
25
Нерозумний син — досада батькові своєму і засмучення для матері своєї.
25
Гнёвъ nтцY сhнъ безyменъ, и3 болёзнь р0ждшей є3го2.
26
Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду.
26
Тщєты2 твори1ти мyжу првdну не добро2, нижE препод0бно навётовати властeмъ прaвєднымъ.
27
Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний.
27
И$же щади1тъ глаг0лъ произнести2 жeстокъ, разyменъ: долготерпэли1вый же мyжъ премyдръ, лyчше и4щущагw наyки.
28
І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої — розсудливим.
28
Несмhсленному вопроси1вшу њ мyдрости, мyдрость вмэни1тсz: нёма же кто2 себE твори1тъ, возмни1тсz разyменъ бhти.