Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 18
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного.
1
Вины́ и́щетъ му́жъ хотя́ отлучи́тися от друго́въ, на вся́ко же вре́мя поноси́мь бу́детъ.
2
Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум.
2
Не тре́буєтъ прему́дрости му́жъ скудоу́менъ, зане́ па́че во́дится безу́міємъ.
3
З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою — ганьба.
3
Єгда́ пріи́детъ нечести́вый во глубину́ зо́лъ, неради́тъ: нахо́дитъ же єму́ безче́стіє и поноше́ніє.
4
Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрости — струменевий потік.
4
Вода́ глубока́ сло́во въ се́рдцы му́жа, рѣка́ же изска́чущи и исто́чникъ жи́зни.
5
Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді.
5
Чуди́тися лицу́ нечести́ваго не добро́, ниже́ преподо́бно укланя́ти пра́ведноє на судѣ́.
6
Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття.
6
Устнѣ́ безу́мнаго приво́дятъ єго́ на зло́, уста́ же єго́ де́рзостная призыва́ютъ сме́рть.
7
Язик нерозумного — загибель для нього, і вуста його — сітка для душі його.
7
Уста́ безу́мнаго сокруше́ніє єму́, устнѣ́ же єго́ сѣ́ть души́ єго́.
8
[Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.]
8
Лѣни́выя низлага́єтъ стра́хъ: ду́ши же муже́й жена́мъ подо́бныхъ вза́лчутъ.
9
Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби.
9
Не исцѣля́яй себе́ во свои́хъ дѣ́лѣхъ бра́тъ є́сть погубля́ющему себе́ сама́го.
Ім’я Господа — міцна вежа: втікає до неї праведник — і у безпеці.
11
Имѣ́ніє бога́ту му́жу гра́дъ тве́рдъ, сла́ва же єго́ вельми́ присѣня́єтъ.
12
Майно багатого — міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві.
12
Пре́жде сокруше́нія возно́сится се́рдце му́жу и пре́жде сла́вы смиря́єтся.
13
Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі.
13
И́же отвѣща́єтъ сло́во пре́жде слы́шанія, безу́міє єму́ є́сть и поноше́ніє.
14
Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому.
14
Гнѣ́въ му́жа укроща́єтъ ра́бъ разу́мный: малоду́шна же человѣ́ка кто́ стерпи́тъ?
15
Дух людини переносить її немочі; а вражений дух — хто може підкріпити його?
15
Се́рдце разу́мнаго стя́жетъ чу́вствіє, ушеса́ же му́дрыхъ и́щутъ смы́сла.
16
Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання.
16
Дая́ніє человѣ́ка распространя́єтъ єго́ и съ си́льными посажда́єтъ єго́.
17
Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її.
17
Пра́ведный себе́ сама́го оглаго́лникъ во первосло́віи: єгда́ же приложи́тъ супоста́тъ, облича́єтся.
18
Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її.
18
Прекосло́вія утоля́єтъ молчали́вый и во власте́хъ опредѣля́єтъ.
19
Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними.
19
Бра́тъ от бра́та помога́ємь, я́ко гра́дъ тве́рдъ и высо́къ, укрѣпля́єтся же я́коже основа́ноє ца́рство.
20
Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів замку.
20
От плодо́въ у́стъ му́жъ насыща́єтъ чре́во своє́, и от плодо́въ усте́нъ свои́хъ насы́тится.
21
Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується.
21
Сме́рть и живо́тъ въ руцѣ́ язы́ка: удержава́ющіи же єго́ снѣдя́тъ плоды́ єго́.
22
Смерть і життя — у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його.
22
И́же обрѣ́те жену́ добру́, обрѣ́те благода́ть, прія́лъ же є́сть от Го́спода тишину́.
23
Хто знайшов [добру] дружину, той знайшов благо й одержав благодать від Господа. [Хто виганяє добру дружину, той виганяє щастя, а хто утримує перелюбницю — божевільний і нечестивий.]
23
И́же изгоня́єтъ жену́ до́брую, изгоня́єтъ блага́я: держа́й же прелюбодѣ́йцу безу́менъ и нечести́въ.
24
З благанням говорить убогий, а багатий відповідає грубо.
24
Съ моле́ніи глаго́летъ убо́гій, бога́тый же отвѣща́єтъ же́стоко.
25
Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружнім; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат.
25
Му́жъ любо́венъ къ дру́жбѣ, и є́сть дру́гъ прилѣпи́выйся па́че бра́та.