Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Вино — глузливе, сикера — буйна; і всякий, хто захоплюється ними, нерозумний.
1
Неви1нно віно2, ўкори1зненно же піsнство, и3 всsкъ пребывazй въ нeмъ не бyдетъ премyдръ.
2
Гроза царя — ніби ревіння лева: хто дратує його, той грішить проти самого себе.
2
Не рaзнствуетъ прещeніе царeво t ћрости льв0вы: раздражazй же є3го2 и3 примэшazйсz є3мY согрэшaетъ въ свою2 дyшу.
3
Шана для людини — відстати від сварки; а всякий дурень задерикуватий.
3
Слaва мyжу tвращaтисz t досаждeніz: всsкъ же безyменъ си1ми соплетaетсz.
4
Лінивець узимку не оре: шукає влітку — і немає нічого.
4
Поноси1мь лэни1вый не ўсрамлsетсz, тaкожде и3 заeмлzй пшени1цу въ жaтву.
5
Помисли в серці людини — глибокі води, але людина розумна вичерпує їх.
5
ВодA глубокA совётъ въ сeрдцы мyжа: мyжъ же премyдръ и3счeрплетъ ю5.
6
Багато хто хвалить людину за милосердя, але правдиву людину хто знаходить?
6
Вели1ка вeщь человёкъ, и3 драгaz мyжъ творsй ми1лость: мyжа же вёрна (вели1ко) дёло њбрэсти2.
7
Праведник ходить у своїй непорочності: блаженні діти його після нього!
7
И$же без8 пор0ка живeтъ въ прaвдэ, блажє1ны њстaвитъ дёти сво‰.
8
Цар, який сидить на престолі суду, розганяє очима своїми все зле.
8
Е#гдA цaрь прaведенъ на прест0лэ сsдетъ, не проти1витсz пред8 nчи1ма є3гw2 ничт0же лукaво.
9
Хто може сказати: «я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?»
9
Кто2 похвaлитсz чи1сто и3мёти сeрдце; и3ли2 кто2 дeрзнетъ рещи2 чи1ста себE бhти t грэхHвъ;
10
Неоднакові терези, неоднакова міра, те й інше — мерзота перед Господом.
10
Вёсъ вели1къ и3 мaлъ, и3 мёра сугyба, нечи6ста пред8 гDемъ nбоS:
11
Можна узнати навіть отрока за заняттями його, чи чистою і чи правильною буде поведінка його.
11
и3 творsй | въ начинaніихъ свои1хъ зaпнетсz: ю4нота съ препод0бнымъ, и3 прaвый пyть є3гw2.
12
Вухо, що чує, й око, що бачить, — і те й інше створив Господь.
12
Ќхо слhшитъ, и3 џко ви1дитъ: гDнz дэлA nбоS.
13
Не люби спати, щоб тобі не зубожіти; тримай відкритими очі твої, і будеш досита їсти хліб.
13
Не люби2 клеветaти, да не вознесeшисz: tвeрзи џчи твои2 и3 насыщaйсz хлёба.
14
«Погано, погано», говорить покупець, а коли відійде, хвалиться.
14
Ѕло2, ѕло2, речeтъ стzжавazй, и3 tшeдъ тогдA похвaлитсz.
15
Є золото і багато перлів, але дорогоцінне начиння — вуста розумні.
15
Е$сть злaто и3 мн0жество кaменій драги1хъ, сосyдъ чeстенъ ўстнЁ раз{мны.
16
Візьми одяг його, оскільки він заручився за чужого; і за стороннього візьми від нього заставу.
16
Возми2 ри1зу є3гw2, ћкw и3спорyчникъ бhсть чуждhz, и3 за чуждyю возми2 зал0гъ t негw2.
17
Солодкий для людини хліб, придбаний неправдою; але після рот її наповниться жорствою.
17
Слaдокъ є4сть человёку хлёбъ лжи2, но пот0мъ и3сп0лнzтсz ўстA є3гw2 кaменіz.
18
Починання одержують твердість через нараду, і після наради веди війну.
18
Помышлeніе въ совётэ ўгот0витсz, въ правлeніи же твори1тъ брaнь.
19
Хто ходить переносником, той відкриває таємницю; і хто широко розкриває рот, з тим не спілкуйся.
19
Tкрывazй тaйну х0дитъ лeстію: и3 прельщaющему ўстнaми свои1ми не примэшaйсz.
20
Хто лихословить батька свого і свою матір, того світильник згасне серед глибокої темряви.
20
Ѕлосл0вzщему nтцA и3ли2 мaтерь ўгaснетъ свэти1лникъ, зBницы же nчeсъ є3гw2 ќзрzтъ тмY.
21
Спадщина, поспішно захоплена спочатку, не благословиться згодом.
21
Чaсть поспёшна въ начaлэ, въ послёднихъ не благослови1тсz.
22
Не говори: «я відплачу за зло»; залиш Господу, і Він збереже тебе.
22
Не рцы2: tмщY врагY: но потерпи2 гDа, да ти2 пом0жетъ.
23
Мерзота перед Господом — неоднакові гирі, і неправильні терези — не добро.
23
Мeрзость гDеви сугyбый вёсъ, и3 мёрило лжи1во не добро2 пред8 ни1мъ.
24
Від Господа спрямовуються кроки людини; людині ж як дізнатися про шлях свій?
24
T гDа и3справлsютсz стwпы2 мyжу: смeртный же кaкw ўразумёетъ пути6 сво‰;
25
Сітка для людини — поспішно давати обітницю, і після обітниці обмірковувати.
25
Сёть мyжеви ск0рw нёчто t свои1хъ њсвzщaти: по њбётэ бо раскazніе бывaетъ.
26
Мудрий цар розвіє нечестивих і поверне на них колесо.
26
Вёzтель нечести1выхъ є4сть цaрь мyдръ и3 наложи1тъ на нS к0ло.
27
Світильник Господній — дух людини, який випробовує всі глибини серця.
27
Свётъ гDень дыхaніе человёкwмъ, и4же и3спытaетъ т†йнаz ўтр0бы.
28
Милість і істина охороняють царя, і милістю він підтримує престіл свій.
28
Ми1лостынz и3 и4стина сохранeніе царю2, и3 њб8и1дутъ прест0лъ є3гw2 въ прaвдэ.
29
Слава юнаків — сила їх, а прикраса старих — сивина.
29
Лёпота (є4сть) ю4нымъ премyдрость: слaва же ст†рымъ сэди6ны.
30
Рани від побиття — лікування проти зла, й удари, що проникають у нутрощі утроби.
30
Р†ны и3 сокрушє1ніz срэтaютъ ѕлhхъ, ћзвы же въ сокр0вищихъ чрeва.