Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Вино — глузливе, сикера — буйна; і всякий, хто захоплюється ними, нерозумний.
1
Неви́нно віно́, укори́зненно же пія́нство, и вся́къ пребыва́яй въ не́мъ не бу́детъ прему́дръ.
2
Гроза царя — ніби ревіння лева: хто дратує його, той грішить проти самого себе.
2
Не ра́знствуєтъ преще́ніє царе́во от я́рости льво́вы: раздража́яй же єго́ и примѣша́яйся єму́ согрѣша́єтъ въ свою́ ду́шу.
3
Шана для людини — відстати від сварки; а всякий дурень задерикуватий.
3
Сла́ва му́жу отвраща́тися от досажде́нія: вся́къ же безу́менъ си́ми соплета́єтся.
4
Лінивець узимку не оре: шукає влітку — і немає нічого.
4
Поноси́мь лѣни́вый не усрамля́єтся, та́кожде и зає́мляй пшени́цу въ жа́тву.
5
Помисли в серці людини — глибокі води, але людина розумна вичерпує їх.
5
Вода́ глубока́ совѣ́тъ въ се́рдцы му́жа: му́жъ же прему́дръ исче́рплетъ ю́.
6
Багато хто хвалить людину за милосердя, але правдиву людину хто знаходить?
6
Вели́ка ве́щь человѣ́къ, и драга́я му́жъ творя́й ми́лость: му́жа же вѣ́рна [вели́ко] дѣ́ло обрѣсти́.
7
Праведник ходить у своїй непорочності: блаженні діти його після нього!
7
И́же безъ поро́ка живе́тъ въ пра́вдѣ, блаже́ны оста́витъ дѣ́ти своя́.
8
Цар, який сидить на престолі суду, розганяє очима своїми все зле.
8
Єгда́ ца́рь пра́веденъ на престо́лѣ ся́детъ, не проти́вится предъ очи́ма єго́ ничто́же лука́во.
9
Хто може сказати: «я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?»
9
Кто́ похва́лится чи́сто имѣ́ти се́рдце? или́ кто́ де́рзнетъ рещи́ чи́ста себе́ бы́ти от грѣхо́въ?
10
Неоднакові терези, неоднакова міра, те й інше — мерзота перед Господом.
10
Вѣ́съ вели́къ и ма́лъ, и мѣ́ра сугу́ба, нечи́ста предъ Го́сподемъ обоя́:
11
Можна узнати навіть отрока за заняттями його, чи чистою і чи правильною буде поведінка його.
11
и творя́й я́ въ начина́ніихъ свои́хъ за́пнется: ю́нота съ преподо́бнымъ, и пра́вый пу́ть єго́.
12
Вухо, що чує, й око, що бачить, — і те й інше створив Господь.
12
У́хо слы́шитъ, и о́ко ви́дитъ: Госпо́дня дѣла́ обоя́.
13
Не люби спати, щоб тобі не зубожіти; тримай відкритими очі твої, і будеш досита їсти хліб.
13
Не люби́ клевета́ти, да не вознесе́шися: отве́рзи о́чи твои́ и насыща́йся хлѣ́ба.
14
«Погано, погано», говорить покупець, а коли відійде, хвалиться.
14
Зло́, зло́, рече́тъ стяжава́яй, и отше́дъ тогда́ похва́лится.
15
Є золото і багато перлів, але дорогоцінне начиння — вуста розумні.
15
Є́сть зла́то и мно́жество ка́меній драги́хъ, сосу́дъ че́стенъ устнѣ́ разу́мны.
16
Візьми одяг його, оскільки він заручився за чужого; і за стороннього візьми від нього заставу.
16
Возми́ ри́зу єго́, я́ко испору́чникъ бы́сть чужды́я, и за чужду́ю возми́ зало́гъ от него́.
17
Солодкий для людини хліб, придбаний неправдою; але після рот її наповниться жорствою.
17
Сла́докъ є́сть человѣ́ку хлѣ́бъ лжи́, но пото́мъ испо́лнятся уста́ єго́ ка́менія.
18
Починання одержують твердість через нараду, і після наради веди війну.
18
Помышле́ніє въ совѣ́тѣ угото́вится, въ правле́ніи же твори́тъ бра́нь.
19
Хто ходить переносником, той відкриває таємницю; і хто широко розкриває рот, з тим не спілкуйся.
19
Открыва́яй та́йну хо́дитъ ле́стію: и прельща́ющему устна́ми свои́ми не примѣша́йся.
20
Хто лихословить батька свого і свою матір, того світильник згасне серед глибокої темряви.
20
Злосло́вящему отца́ или́ ма́терь уга́снетъ свѣти́лникъ, зѣ́ницы же оче́съ єго́ у́зрятъ тму́.
21
Спадщина, поспішно захоплена спочатку, не благословиться згодом.
21
Ча́сть поспѣ́шна въ нача́лѣ, въ послѣ́днихъ не благослови́тся.
22
Не говори: «я відплачу за зло»; залиш Господу, і Він збереже тебе.
22
Не рцы́: отмщу́ врагу́: но потерпи́ Го́спода, да ти́ помо́жетъ.
23
Мерзота перед Господом — неоднакові гирі, і неправильні терези — не добро.
23
Ме́рзость Го́сподеви сугу́бый вѣ́съ, и мѣ́рило лжи́во не добро́ предъ ни́мъ.
24
Від Господа спрямовуються кроки людини; людині ж як дізнатися про шлях свій?
24
От Го́спода исправля́ются стопы́ му́жу: сме́ртный же ка́ко уразумѣ́єтъ пути́ своя́?
25
Сітка для людини — поспішно давати обітницю, і після обітниці обмірковувати.
25
Сѣ́ть му́жеви ско́ро нѣ́что от свои́хъ освяща́ти: по обѣ́тѣ бо раска́яніє быва́єтъ.
26
Мудрий цар розвіє нечестивих і поверне на них колесо.
26
Вѣ́ятель нечести́выхъ є́сть ца́рь му́дръ и наложи́тъ на ня́ ко́ло.
27
Світильник Господній — дух людини, який випробовує всі глибини серця.
27
Свѣ́тъ Госпо́день дыха́ніє человѣ́комъ, и́же испыта́єтъ та́йная утро́бы.
28
Милість і істина охороняють царя, і милістю він підтримує престіл свій.
28
Ми́лостыня и и́стина сохране́ніє царю́, и объи́дутъ престо́лъ єго́ въ пра́вдѣ.
29
Слава юнаків — сила їх, а прикраса старих — сивина.
29
Лѣ́пота [є́сть] ю́нымъ прему́дрость: сла́ва же ста́рымъ сѣди́ны.
30
Рани від побиття — лікування проти зла, й удари, що проникають у нутрощі утроби.
30
Ра́ны и сокруше́нія срѣта́ютъ злы́хъ, я́звы же въ сокро́вищихъ чре́ва.