Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Не ревнуй злим людям і не бажай бути з ними,
1
Сн~ђ мои не ревнђи ѕлы'мъ мђжемъ, ни въжделњ'и бы'ти с ни'ми.
2
тому що про насильство помишляє серце їх, і про зле говорять вуста їхні.
2
лжа'мъ б^о поё^ча'ется срDце и^хъ, и^ болњꙁнь ё^стнами и^хъ гл~ютъ.
3
Мудрістю влаштовується дім і розумом утверджується,
3
сᲆ премђдростїю ѕижDется хра'мъ, и^ съ раꙁђмомъ и^справля'е^тся.
4
і з умінням наповнюється він усередині всяким дорогоцінним і прекрасним майном.
4
и^ сᲆ чю'вствїемъ и^сполня'юTся съкровища, эT всего честна богаTства и^ добра”
5
Людина мудра сильна, і людина розумна зміцнює силу свою.
5
Лђчшїи премђдръ крњпкаго, мђжъ мђдросᲄь и^мњяи тяжа'теля вели'ка.
6
Тому обдумано веди війну твою, і успіх буде при багатьох нарадах.
6
съ ё^правле'нїеM быва'етъ бра'нь, по'мощь же срDцемᲆ съвњтнымъ.
7
Для нерозумного занадто високою є мудрість; біля воріт не відкриє він уст своїх.
7
прмђдросᲄь и^ мы'сль бл~га, въ вра'тњхъ премђдрыхъ. смысленыи же не ё^клонится эT ꙁако'на гн~я,
8
Хто замишляє зробити зло, того називають зловмисником.
8
н^о въмњня'ются въ собо'рехъ, ненакаꙁа'нїи ё^стрњта'ю^тся въ смр~ти,
9
Помисел глупоти — гріх, і кощунник — мерзота для людей.
9
ё^мира'ет же беꙁђмныи въ грњсехъ. нечистота` мђжа гђби'теля
10
Якщо ти в день нещастя виявився слабким, то бідна сила твоя.
10
ѓ^скверня'етъ, въ дн~ь ѕолъ и^ въ дн~ь печа'ли дондеже ѓ^скђдњетъ.
11
Рятуй узятих на смерть, і невже відмовишся від приречених на убиття?
11
и^ꙁбавля'яи ведо'мыа на смр~ть, и^скђпђ прострњти не щади.
12
Чи скажеш: «ось, ми не знали цього»? А Той, Хто випробовує серця, хіба не знає? Той, Хто спостерігає за душею твоєю, знає це, і воздасть людині за ділами її.
12
а^ще ли же речеши не съвњдњ сего, раꙁђмњи ја%ко г~ь всњхъ срDца съвњ'сть. и^ съꙁда'выи дыха'нїе всMњ се'и вњсть всяческая, и^же въздасть комђждо противђ дњломъ е^го.
13
Їж, сину мій, мед, тому що він приємний, і стільник, який солодкий для гортані твоєї:
13
ја%ждь медъ сн~ђ бл~гъ б^о е^сть соᲄъ, да наслади'тся горта'нь твои.
14
таке і пізнання мудрости для душі твоєї. Якщо ти знайшов її, тобто майбутнє, і надія твоя не втрачена.
14
сице бо раꙁђмњетъ премђдрость твоя дш~а, а^ще бо ѓ^бря'щеши бђдетъ добро` ё^мрътвїе твое, и^ ё^пова'нїе твое не ѓ^ста'витъ тебе.
15
Не замислюй зла, нечестивий, проти житла праведника, не спустошуй місця спокою його,
15
не приведи нечести'ваго въ жи'ръ пра'веднаго, ни прельща'ися бес#сы'тостїю чрева.
16
бо сім разів упаде праведник, і встане; а нечестиві впадуть у погибель.
16
седмицею б^о паD пра'ведныи въста'етъ, нечести'вїи же и^ꙁнемогђтъ въ ѕлы'хъ.
17
Не радій, коли упаде ворог твій, і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться.
17
а^ще падетъ враh твои не ѓ^бра'дђися е^мђ, въ соблажненїи же е^го не възноси'ся.
18
Інакше, побачить Господь, і неугодне буде це в очах Його, і Він відверне від нього гнів Свій.
18
ја%ко ё%зритъ г~ь и^ не годњ е^мђ бђдетъ, и^ эTврати'тъ ја%рость свою эT него.
19
Не обурюйся на злодіїв і не заздри нечестивим,
19
не ра'дђися ѓ^ ѕлодњющиX, и^ не ревнђи пђтемъ грњ шныхъ,
20
тому що злий не має майбуття, — світильник нечестивих погасне.
20
не пребђдTђ б^о внђци лђка'вныхъ, свњтило же нечести'выX ё^га'снетъ.
21
Бійся, сину мій, Господа і царя; із заколотниками не спілкуйся,
21
бо'ися б~а сн~ђ и^ цр~я, и^ ни еді'номђ же и^хъ противися.
22
тому що несподівано прийде погибель від них, і біду від них обох хто передбачить?
22
внеꙁапђ б^о стяжетъ нечести'выи, мђче'нїя бо ѓ^бою кт^о и^ꙁвњсть. слова храня'ися сн~ъ погибельства кромњ бђдетъ, прие^мляи же прїятъ себе. ничтоже ложно цр~еви да гл~ется, и^ ни е^ді'на же ложъ эT яꙁы'ка е^го да и^ꙁы'идетъ. мечъ е^сть ја^зы'къ цр~евъ а^ неплотянъ, и^же а^ще преда'нъ бђдетъ съкрђши'тся, а^ще б^о раздражиTся ја%рость е^го съ жи'лами, чл~ки гђбиT и^ ко'сти чл~чески пояда'етᲆ. и^ съжиꙁа'етъ ја^ко пла'мень, ја^ко неядо'моM бы'ти пте'нцаM ѓ%рлимъ. моиX словесъ сн~ђ бо'ися, и^ прїиM я& пока'ися”
23
Сказано також мудрими: мати упередженість на суді — недобре.
23
И$ сеy ва'мъ смы'сленныM прираꙁђмњти. срамля'тися лица на сђдњ не добро.
24
Хто говорить винному: «ти правий», того будуть проклинати народи, того будуть ненавидіти племена;
24
рекђщи нечести'вђ пра'ведеn е^сть, прокля'тъ б^о эT людїи бђ'детъ и^ въꙁненавидњнъ въ ја^ꙁы'цехъ.
25
а викривачів будуть любити, і на них прийде благословення.
25
и^ ѓ^блича'ющїи же добрњ'ишиX ја^вя'тся, на ня'же прїидетъ блsвенїе бл~го”
26
В уста цілує той, хто відповідає словами вірними.
26
И$ ё^стнњ же въꙁлю'бятъ эTвњща'ющаго словеса бл~га”
27
Зверши справи твої поза домом, закінчи їх на полі твоєму, і потім облаштовуй і дім твій.
27
Готоваи въ и^схоD дњя'нїа своя, и^ ё^готовися на село. и^ ходи въ слDњ мене и^ съꙁи'ждеши храM мои”
28
Не будь лжесвідком на ближнього твого: для чого тобі обманювати вустами твоїми?
28
Не бђ'ди свњдњтель л#живъ на свое^го граждани'на, ни пространя'ися свои^ма ё^стна'ма.
29
Не говори: «як він вчинив зі мною, так і я зроблю з ним, воздам людині за ділами її».
29
не рци и^мже ѓ^бразоM сътвори м^и эTда'мъ е^мђ и^ эTмщђ и^мже м^я преѓ^би'дњ.
30
Проходив я мимо поля чоловіка лінивого і мимо виноградника чоловіка бідного на розум:
30
ја%ко тяжа'нїе мђж'ъ беꙁђ'мныX и^ ја%ко винограD, сице и^ чл~къ хђдоё%мныи.
31
і ось, усе це заросло терням, поверхня його вкрилася кропивою, і кам’яна огорожа його зруйнувалася.
31
а^ще ѓста'виши и^хъ ѓ^лядњетъ, и^ траво'ю порастетъ ве'сь. и^ бђ'детᲆ ѓ^ста'вленъ, и^ ѓ^гра'ди же ка'менїи е^го раскопа'ются.
32
І подивився я, і взяв до серця свого, і подивився й отримав урок:
32
послњ'ди аZ покаяvся, ё^ꙁрњвъ и^збрати накаꙁа'нїе”
33
«трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш, —
33
Мало дрњмлю ма'ло же сплю, ма'ло же ѓ^бїемлю рђка'ма пе'рьси.
34
і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій — як людина озброєна».
34
а^ще же с^и твори'ши, прїидетъ преди грядђщи нищета твоя, и^ скђдота твоя ја%ко бл~гъ теча”