Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Не хвалися завтрашнім днем, тому що не знаєш, що народить той день.
1
Не хвали1сz њ ќтріи, не вёси бо, что2 роди1тъ (дeнь) находsй.
2
Нехай хвалить тебе інший, а не вуста твої, — чужий, а не язик твій.
2
Да хвaлитъ тS и4скренній, ґ не тво‰ ўстA, чуждjй, ґ не твои2 ўстнЁ.
3
Важкий камінь, вагомий і пісок; але гнів дурня важчий за них обох.
3
Тsжкw кaмень и3 неудобон0снw пес0къ, гнёвъ же безyмнагw тsжшій nбоегw2.
4
Жорстокий гнів, неприборкна лють; але хто устоїть проти ревнощів?
4
Безми1лостивна ћрость и3 џстръ гнёвъ, но ничт0же постои1тъ рeвности.
5
Краще відкрите викривання, ніж прихована любов.
5
Лyчше њбличє1ніz tкровє1нна тaйныz любвE.
6
Щирі докори від того, хто любить, і неправдиві поцілунки ненависника.
6
Достовёрнэе сyть ћзвы дрyга, нeжели вHльнаz лобз†ніz врагA.
7
Сита душа зневажає і стільник, а голодній душі все гірке солодке.
7
ДушA въ сhтости сyщи с0тамъ ругaетсz: души1 же нищeтнэй и3 гHрькаz сл†дка kвлsютсz.
8
Як птах, який залишив гніздо своє, так людина, яка залишила місце своє.
8
Ћкоже є3гдA пти1ца tлети1тъ t гнэздA своегw2, тaкw человёкъ порабощaетсz, є3гдA ўстрани1тсz t свои1хъ мёстъ.
9
Масті і пахощі радують серце; так солодкий усякому друг сердечною порадою своєю.
9
МЂры и3 він0мъ и3 fmмі†мы красyетсz сeрдце, растерзавaетжесz t бёдъ душA.
10
Не залишай друга твого і друга батька твого, і в дім брата твого не ходи в день нещастя твого: краще сусід поблизу, ніж брат далеко.
10
Дрyга твоегw2 и3ли2 дрyга џтча не њставлsй: въ д0мъ же брaта своегw2 не вни1ди неблагополyчнw: лyчше дрyгъ бли1з8, нeже брaтъ далeче живhй.
11
Будь мудрий, сину мій, і радуй серце моє; і я буду мати, що відповідати тому, хто лихословить мене.
11
Мyдръ бyди, сhне, да весели1тсz сeрдце твоE, и3 tврати2 t себє2 понHслива словесA.
12
Розсудливий бачить біду і ховається; а недосвідчені йдуть уперед і караються.
12
Хи1трый ѕлы6мъ находsщымъ ўкрывaетсz: безyмніи же нашeдше тщетY пострaждутъ.
13
Візьми у нього одяг його, тому що він ручився за чужого, і за стороннього візьми від нього заставу.
13
Tими2 ри1зу є3гw2, прeйде бо досади1тель, и4же чужд†z погублsетъ.
14
Хто голосно хвалить друга свого з раннього ранку, того вважатимуть за лихомовця.
14
И$же ѓще благослови1тъ дрyга ќтрw вeліимъ глaсомъ, t кленyщагw ни чи1мже рaзнствовати возмни1тсz.
15
Безперестанний капіж у дощовий день і сварлива дружина — рівні:
15
К†пли и3згонsютъ человёка въ дeнь зи1менъ и3з8 д0му є3гw2, тaкw и3 женA клеветли1ваz и3з8 своегw2 д0му.
16
хто хоче приховати її, той хоче приховати вітер і масть у правій руці своїй, що дає знати про себе.
16
Сёверъ жeстокъ вётръ, и4менемъ же пріsтенъ нарицaетсz.
17
Як залізо гострить залізо, так людина гострить погляд друга свого.
17
Желёзо желёза њстри1тъ: мyжъ же поwщрsетъ лицE дрyжне.
18
Хто стереже смоковницю, той буде їсти плоди її; і хто береже господаря свого, той буде в шані.
18
И$же насаждaетъ смок0вницу, снёсть плоды2 є3S: ґ и4же храни1тъ г0спода своего2, чeстенъ бyдетъ.
19
Як у воді лице — до лиця, так серце людини — до людини.
19
Ћкоже сyть неподHбна ли1ца ли1цамъ, си1це нижE сердцA человёкwвъ.
20
Пекло й Аваддон — ненаситні; так ненаситні й очі людські. [Мерзота перед Господом той, хто зухвало піднімає очі, і нерозумні нестримані на язик.]
20
Ѓдъ и3 поги1бель не насыщaютсz: тaкожде и3 џчи человёчестіи несhти. Мeрзость гDеви ўтверждazй џчи, и3 ненакaзанніи невоздeржни љзhкомъ.
21
Що плавильня — для срібла, горно — для золота, те для людини вуста, які хвалять її. [Серце беззаконника шукає зла, серце ж праведне шукає знання.]
21
И#скушeніе сребрY и3 злaту раздежeніе: мyжъ же и3скушaетсz ўсты6 хвaлzщихъ є3го2. Сeрдце беззак0нника взыскyетъ ѕл†z, сeрдце же прaво взыскyетъ рaзума.
22
Товчи нерозумного, як зерно у ступі, не відокремиться від нього глупота його.
22
Ѓще біeши безyмнаго посредЁ с0нмища срамлsz є3го2, не tи1меши безyміz є3гw2.
23
Добре спостерігай за худобою твоєю, май піклування про стада;
23
Разyмнэ разумэвaй дyши стaда твоегw2, и3 да пристaвиши сeрдце твоE ко твои6мъ стадaмъ.
24
тому що багатство не навіки, та й влада хіба з роду в рід?
24
Ћкw не во вёкъ мyжеви держaва и3 крёпость, нижE предаeтъ t р0да въ р0дъ.
25
Проростає трава, і з’являється зелень, і збирають гірські трави.
25
Прилэжи2 њ ѕлaцэхъ сyщихъ на п0ли и3 пожнeши травY, и3 собирaй сёно наг0рное,
26
Вівці — на одяг тобі, і козли — на купівлю поля.
26
да и4маши џвцы на њдэsніе: почитaй п0ле, да бyдутъ ти2 ѓгнцы.
27
І достатньо козячого молока на їжу тобі, на їжу домашнім твоїм і на споживу служницям твоїм.
27
Сhне, t менє2 и4маши рэчє1ніz крBпка въ жи1знь твою2 и3 въ жи1знь твои1хъ служи1телей.