Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 7
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Сину мій! зберігай слова мої і заповіді мої приховай у себе. [Сину мій! шануй Господа, — і зміцнишся, і, крім Нього, не бійся нікого.]
1
Сы́не, храни́ моя́ словеса́, моя́ же за́повѣди скры́й у себе́. Сы́не, чти́ Го́спода, и укрѣпи́шися: кромѣ́ же єго́ не бо́йся ино́го.
2
Зберігай заповіді мої і живи, і вчення моє, як зіниця очей твоїх.
2
Храни́ моя́ за́повѣди, и поживе́ши, словеса́ же моя́ я́ко зѣ́ницы о́чію:
3
Нав’яжи їх на персти твої, напиши їх на скрижалі серця твого.
3
обложи́ же и́ми твоя́ пе́рсты, напиши́ же я́ на скрижа́ли се́рдца твоєго́.
4
Скажи мудрості: «ти сестра моя!» і розум назви рідним твоїм,
4
Нарцы́ прему́дрость сестру́ тебѣ́ бы́ти, ра́зумъ же зна́ємь сотвори́ тебѣ́,
5
щоб вони охороняли тебе від дружини іншого, від чужої, яка пом’якшує слова свої.
5
да тя́ соблюде́тъ от жены́ чужді́я и лука́выя, а́ще тя́ словесы́ льсти́выми облага́ти на́чнетъ:
6
Ось, одного разу дивився я у вікна дому мого, крізь ґрати мої,
6
око́нцемъ бо изъ до́му своєго́ на пути́ прини́чущи,
7
і побачив серед недосвідчених, помітив між молодими людьми нерозумного юнака,
7
єго́же а́ще у́зритъ от безу́мныхъ ча́дъ ю́ношу скудоу́мна,
8
який переходив площу біля рогу її і йшов по дорозі до дому її,
8
проходя́щаго ми́мо у́гла въ распу́тіихъ до́му єя́
9
у сутінках під вечір дня, у нічній темряві і в мороці.
9
и глаго́лющаго въ те́мный ве́черъ, єгда́ упокоє́ніє бу́детъ нощно́є и мра́чноє:
10
І ось — назустріч йому жінка, в убранні блудниці, з підступним серцем,
10
жена́ же сря́щетъ єго́, зра́къ иму́щи прелюбодѣ́йничь, я́же твори́тъ ю́ныхъ пари́ти сердца́мъ: воскри́лена же є́сть и блу́дна,
11
галаслива і невгамовна; ноги її не живуть у домі її:
11
въ дому́ же не почива́ютъ но́зѣ єя́:
12
то на вулиці, то на площах, і біля кожного рогу чинить вона кови.
12
вре́мя бо нѣ́коє внѣ́ глуми́тся, вре́мя же на распу́тіихъ при вся́цѣмъ у́глѣ присѣди́тъ:
13
Вона схопила його, цілувала його, і з безсоромним обличчям говорила йому:
13
пото́мъ є́мши лобза́єтъ єго́, безсту́днымъ же лице́мъ рече́тъ къ нему́:
14
«мирна жертва у мене: сьогодні я звершила обітниці мої;