¹

Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його,

²

заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу;

³

послала слуг своїх проголосити з височин міських:

⁴

«хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала:

⁵

«йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене;

⁶

залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму».

⁷

Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі.

⁸

Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе;

⁹

дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання.

¹⁰

Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум;

¹¹

тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя.

¹²

[Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.]

¹³

Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає,

¹⁴

сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста,

¹⁵

щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами:

¹⁶

«хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона:

¹⁷

«води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний».

¹⁸

І він не знає, що мерці там, і що у глибині пекла закликані нею. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.]