Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Алилуя.
А$ллилђйа, р~е” каg, е~і”
1
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
1
Исповњ'даитеся гв~и, ја^ко бл~гъ, ја%ко в# вњкъ млsть е^го”
2
Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його?
2
Кт^о и^з#гл~етъ си'лы гн~я слы'шаны сътворит# вс^я хвалы` е^го;
3
Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости.
3
Блаже'ни храня'щеи сђдъ, и^ творящеи` правDђ въ вся'ко вре'мя”
4
Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм,
4
Помяни насъ г~и въ бл~говоле'нїи людїи твои'хъ, посњти` насъ спс~е'нїемъ твоимъ”
5
щоб мені бачити блаженне життя обраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм.
5
Ви'дњти въ бл~госᲄи и^збра'нныа твоя, въꙁвесели'тися в# весе'лїи ја^ѕы'ка твое^го, хвали'тися съ достоа'нїемᲆ твои'м#”
6
Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не за правдою, творили беззаконня.
6
Съгрњши'хомъ съ эTц~ы на'шими, безако'нновахом#, не ѓ^прав#дихоM”
7
Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе біля моря, Червоного моря.
7
эTц~ы на'ши въ еги'птњ не разђмњшя чюде'съ твои^хᲆ, ни помянђ'ша мно'жества млsти твое'я” И$ прогнњваша вᲆсходяще в# черьмно'е море
8
Але Ти, Господи, спас їх ради імені Твого, щоб показати могутність Твою.
8
и^ спасе и^хᲆ имени своего ради, да ꙁна'ема бђдетᲆ си'ла е^го”
9
І наказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через безодню, наче через пустелю.
9
И$ ꙁапрњти чрьмномђ мо'рю, и^ і^з#сяче. и^ наста'ви я& в# безднњ ја%ко в# пђсты'ни,
10
І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога.
10
и^ сп~се и^хъ и^ꙁ рђкы` ненави'дящыхᲆ, и^ і^збави иX и^з рђкы` врага`”
11
Покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився.
11
Покры вода` стђжа'ю^щая и^мъ, ни е^ді'нъ эT нихъ не и^ꙁбысть”
12
І повірили вони словам Його [і] заспівали хвалу Йому.
12
И$ вњ'роваша словеси е^го, и^ въспњша хвалђ е^го,
13
Та скоро забули діла Його, не покладали надії на волю Його.
13
ё^скори'шя, забы'шя дњлъ е^го, не стрьпњша совњта е^го”
14
Забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній.
14
И$ похотњшя жела'нїю в# пђсты'ни, и^ і^скђси'шя б~а в# безвоDнњ.
15
Він виконав бажання їх, але послав рану на душі їхні.
15
и^ дастъ и^мъ прошенїе и^хъ, посла` сы'тость в# дш~яхъ иX”
16
І заздрили у стані Мойсеєві та Ааронові, святому Господа.
16
И$ прогнњвашя мољ=се'я в# станђ, а^а^ро'на ст~го гн~я”
17
Тоді розступилася земля і поглинула Дафана, покрила зборище Авирона.
17
эTврьзеся ꙁемля`, и^ пожрет# даџа'на, и^ покры` на со'нмищи а^виро'на”
18
Упав вогонь на них, і полум’я попалило богопротивних.
18
И$ ражDеже'ся ѓ%гнь в# со'нмњ иX, пла'мень попали` грњшники.
19
Зробили вони тельця біля Хорива і поклонилися ідолові.
19
и^ сътвори'шя телецъ в# хори'вњ, и^ поклони'шяся и^стђка'нномђ”
20
Проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву.
20
И$ и^змњни'шя славђ е^го в# подо'бїе телца` јадђщаго травђ`.
21
Забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті,
21
и^ забы'шя ба~ сп~са'ющаго и^хъ, сътворшаго ве'лїа вᲆ е^ги'птњ
22
дивне — в землі Хамовій, страшне — на Червоному морі.
22
чюдеса` в ꙁемли` ха'мовњ, страшна в# мо'ри чрьмнњм#”
23
І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у благанні, щоб відвернути гнів Його; щоб не погубив [їх].
23
И$ рече потребити и^хъ, а^ще не бы` мољ=сїи и^збра'нныи е^го сталъ в# сокрђшенїе пред нимъ, въꙁврати'ти ја^рость е^го да не погђбитъ и^хъ”
24
І зневажили вони землю жадану, не стали вірити словам Його;
24
И$ ё^ничижи'шя зе'млю жела'ннђю, не я%ша вњ'ры словеси` е^го,
25
Нарікали в наметах своїх і не слухали голосу Господнього.
25
И$ поропта'ша в селенихъ свои^хъ, не ё^слы'шашя гла'са гн~я”
26
І підняв Він руку Свою на них, щоб знищити їх у пустелі,
26
И$ възDви'же рђкђ свою` на' ня, низложи'ти и^хъ в пђстыни,
27
розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі.
27
и^ ниꙁложи'ти сњмя и^хᲆ въ ја^зы'цехъ, и^ расᲄочи'ти я& въ страны`.
28
Вони пристали до Ваалфегора і їли жертви мертвих,
28
и^ причасти'шяся во е^льфегор#, и^ снњдо'яша жрътвы мр~твыхъ”
29
і прогнівляли Бога ділами своїми. За це хвороба стала нищити їх.
29
И$ прогнњвашя и& в# начина'нихъ свои^хъ, и^ ё^мно'жися в нихᲆ паденїе”
30
Тоді встав Финеєс і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася.
30
И$ ста фљнее'съ, и^ ё^годи`, и^ преста` сњчь,
31
І це зараховано йому в праведність з роду й до роду повіки.
31
и вмњнися е^мђ в# пра'вдђ, в рDо и^ ро'дъ до' вњка”
32
І прогнівили вони Бога біля вод Меріви, і Мойсей потерпів за них,
32
И$ прогнњваша и& на водњ` прерњка'нїя, и^ ѓ^ѕло'бленнъ бы'сть мољ=сїи иX ра'ди,
33
бо так вони засмутили дух його, що він згрішив устами своїми.
33
ја%ко ѓ^горчи'шя дх~ъ е^го, и^ ра'ꙁньствова ё^стна'ма своима”
34
Не знищили народів, про яких говорив їм Господь,
34
Не потреби'шя ја^зы'кы ја%же рече г~ь и^мъ,
35
але змішалися з язичниками і навчилися звичаїв їх,
35
и^ смњси'шяся въ ја^зы'цехъ, и^ навыко'ша дњла и^хъ,
36
стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою,
36
и^ порабо'ташя и^стђка'нныM и^хъ, и^ бы'сть и^мъ в събла'ꙁнъ”
37
приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх;
37
И$ пожро'ша сн~ы своя и^ дще'ря своя бњсовомъ”
38
проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх в жертву ідолам ханаанським, — і осквернилася земля кров’ю;
38
И$ пролїа'ша кро'вь непови'ннђ, кро'вь сн~овь свои'хъ и^ дще'рїи, ја%же пожро'ша и^стђка'нныM ханаанскимъ” И$ ё^бїена бы'сть земля и^хъ кро'вьми,
39
осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх.
39
и^ ѓ^скверни'ся в# дᲇлехъ и^хъ, и^ съблђди'ша в начина'ниX свои^хъ”
40
Тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним стало Йому насліддя Його.
40
и^ раꙁгнњ'вася ја%ростїю г~ь на' люди своя, и^ ѓ^мрази` достоа'нїе свое.
41
і віддав їх у руки язичницьких народів, і вороги їх стали володіти ними.
41
и^ преда'стъ и^хъ в рђ'кы врагоM, и^ ѓ^блада'шя и'ми ненави'дящеи иX”
42
Вороги гнобили їх, і вони корилися під рукою їхньою.
42
И$ стђжи'шя и^мъ вра'ѕи и^х#, и^ смири'шяся поD рђка'ми и^хъ”
43
Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили [Його] впертістю своєю, тому були принижені за беззаконня своє.
43
Множицею и^ꙁба'ви и^хъ, тїи же разгнњвишя и& совњтомъ свои'мъ, и^ смири'шяся въ безако'нихъ свои^хъ”
44
Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх.
44
И$ ви'дњ г~ь в#негда` скорбњти и^мъ, в#негда ё^слы'шаше моленїе и^хъ”
45
Згадав завіт Свій з ними і жаль огорнув Його з великого милосердя Його.
45
И$ помянђ` ꙁавњт# свой, и^ раскаа'ся по мно'жесᲄвђ млsти своеа”
46
І збуджував милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх.
46
И$ дастъ я& в# щедро'ты прDе всњми плњни'вшими я&”
47
Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю.
47
Сп~си насъ г~и б~е нашь, и^ сᲆбери` н^ы эT ја^зыкъ, и^сповњда'тися и'мени твое^мђ ст~мђ, хвали'тися въ хвалњ твое'й”
48
Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя!
48
Блsвенъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ, эT вњка и^ до' вњка, и^ рекђтъ вс^и лю'дїе, бђдетъ бђдеT”
1001
Слава…
Слvа,