Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Начальнику хору. Псалом Давида.
в# конецъ, ўаломъ дввDъ, р~и”
1
Боже хвали моєї! Не мовчи.
1
Бж~е хвалђ мою` не премолчи`,
2
Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди.
2
ја%ко ё^ста грњшнича, и^ ё^ста` льсти'ваго на' мя эTврьзо'шася” Гл~ашя на' мя ја^ꙁы'комъ льсти'вымъ,
3
Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини;
3
и^ словесы` ненави'стными ѓ^быдо'шя м^я, и^ бра'шяся со мно'ю тђ'не”
4
за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся;
4
Вᲆ мњсто любве` ѓ^блъга'хђ м^я, а^з же мл~твђ дњ'ахъ”
5
віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою.
5
И$ положи'ша на' м^я ѕл^а въꙁ#блага'я, и^ не'нависть ꙁа въꙁлюбле'нїе мое`”
6
Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього.
6
Поста'ви на'нь грњш#ника, и^ дїа'волъ да ста'нетъ ѓ^деснђю е^го”
7
Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх.
7
Внегда` сђди'тися е^мђ да и^ꙁы'детъ ѓ^сђже'нъ, и^ мл~тва е^го бђ'ди вᲆ грњхъ”
8
Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший.
8
да бђ'дђтъ днїе е^го ма'ли, и^ е^пі'скоп#ство е^го прїйметъ и'нъ”
9
Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою.
9
да бђ'дђтᲆ сн~ве е^го сљ=ры, и^ жена` е^го вдова`”
10
Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх.
10
дви'жащеся да преселятся сн~ове е^го, и^ въꙁ#про'сятъ, да и^ꙁгнани бђ'дђтъ и^ꙁ домовъ свои'хъ”
11
Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його.
11
да вꙁы'щетъ ꙁаимода'вецъ вся е^ли'ка сђть е^го, и^ да въсхи'тятъ чђжїи трђды` е^го”
12
Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його;
12
да не бђдетъ е^мђ ꙁасᲄђ'пника, ниже бђ'детъ и^же ё^ще'дритъ сљ=роты е^го”
13
нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його.
13
да бђ'дђтъ чяда е^го в па'гђбђ, в роD е^ді'нъ да потребится и'мя е^го”
14
Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений.
14
да въспомяне'тся беꙁако'нїе эTц~ъ е^го преD гм~ь, и^ грᲇхъ ма'тере е^го да не ѓ^чи'стится”
15
Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі,
15
да бђдђтъ преD гм~ь вы'нђ, и^ да потреби'тся эT земля память иX”
16
за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її.
16
ꙁанеже не помянђ` сътворити млsть, и^ погна` чл~ка ни'ща и^ ё^бога, и^ смире'на срDцемъ ё^мрьтви'ти”
17
Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього.
17
И$ въꙁлюби кля'твђ, и^ прїидетъ е^мђ. и^ не въсхотњ блsве'нїа, и^ ё^да'лится эT него”
18
Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його;
18
И$ ѓ^блече'ся в# кляᲄвђ ја%ко в ри'ꙁђ, и^ вни'де ја%ко вода` въ ё^тробђ е^го, и^ ја^ко е^лей въ ко'сти е^го”
19
і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується.
19
да бђдет# е^мђ ја%ко ри'ꙁа в нюже ѓ^блачи'тся, и^ ја^ко по'ясъ, и'миже вы'нђ ѓ^поя'сђется
20
Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою!
20
Се^ дњ'ло ѓ^блъга'ющихъ м^я эT г~а, и^ гл~ющыхъ лђкавая на дш~ђ мою”
21
Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя.
21
И$ ты г~и г~и сътвори со мною и'мени ради своего, ја%ко бл~га млsть твоа”
22
Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені.
22
Иꙁба'ви м^я, ја%ко ни'щь и^ ё^бо'гъ е^смь а^ꙁ# и^ срDце мое, смђтися во мнᲇ”
23
Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її.
23
ЈА/ко сњнь е^гда ё^кло'нится эTяXся, сътрясохся ја%ко прђ'ѕи”
24
Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи.
24
Колњнњ мои` и^ꙁнемого'стњ эT поста, и^ плоть моа` и^змᲇни'ся е^ле'я ради”
25
І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами.
25
И$ а'ꙁъ быX поноше'нїе и^мъ. видњшя мя, покиваша глава'ми свои'ми”
26
Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї.
26
Помози` м^и г~и бж~е мой, и^ сп~си` м^я по млsти твое'й”
27
Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив.
27
и^ раꙁђмњютъ, ја%ко рђка твоа` си, и^ т^ы г~и сътворилъ е^си я&”
28
Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується.
28
ПрокленTђ тїи, и^ ты` блsви'ши” Въста'ющеи` на мя постыдятся, ра'бъ же твой въꙁвесели'тся”
29
А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм.
29
да ѓ^блекђтся ѓ^блъга'ющеи` м^я в# срамъ, и^ ѓ^де'жют#ся ја^ко ѓ^дежею стђдо'мъ свои'мъ”
30
А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його,
30
И$сповњмся гв~и ѕᲇло` ё^сты` мои'ми, и^ посредњ мно'гᲆ въсхваю` и&”
31
бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.
31
ЈА/ко ста` ѓ^деснђю ё^бо'гаго, спасти` эT гоня'щых# дш~ђ мою`”
1001
Слава…
Слvа,