¹

В коне́ць, о осьмі́й, псало́м Дави́ду, 11.

¹

Начальнику хору. На восьмиструнному інструменті. Псалом Давида.

²

Спаси́ м'я, Го́споди, я́ко оскуді́ преподо́бний, я́ко ума́лишася і́стини от сино́в челові́чеських.

²

Спаси [мене], Господи, бо не стало праведного, бо нема вірних між синами людськими.

³

Су́єтная глаго́ла ки́йждо ко і́скреннему своєму́; устні́ льсти́вия в се́рдці, і в се́рдці глаго́лаша зла́я.

³

Неправду говорить кожен ближньому своєму; уста улесливі говорять від серця лукавого.

⁴

Потреби́ть Госпо́дь вся устни́ льсти́вия, язи́к велері́чивий,

⁴

Погубить Господь уста облесливі та язик гордовитий,

⁵

ре́кшия: язи́к наш возвели́чим, устни́ на́ша при нас суть, кто нам госпо́дь єсть?

⁵

тих, що говорять: «Язиком нашим переможемо, уста наші з нами, хто нам є Господь?»

⁶

Стра́сти ра́ди ни́щих і воздиха́нія убо́гих ни́ні воскресну́, — глаго́леть Госпо́дь, — положу́ся во спасе́ніє, не обиню́ся о нем.

⁶

«Ради страждання вбогих і зітхання бідних нині воскресну, — говорить Господь, — стану спасінням людей і відкриюся в ньому.»

⁷

Словеса́ Госпо́дня — словеса́ чи́ста, сребро́ разжже́но, іскуше́но землі́, очище́но седьмери́цею.

⁷

Слова Господні — слова чисті, срібло, очищене від землі, сім разів переплавлене.

⁸

Ти, Го́споди, сохрани́ши ни і соблюде́ши ни от ро́да сего́ і во вік.

⁸

Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас від роду цього і повік.

⁹

О́крест нечести́вії хо́дять; по висоті́ Твоє́й умно́жил єси́ си́ни челові́чеськія.

⁹

Навкруги нечестиві ходять, коли підносяться нікчемні з синів людських.