0

Аллилу́я, 113.

[Алилуя.]

¹

Во ісхо́ді Ізра́їлеві от Єги́пта, до́му Іа́ковля із люді́й ва́рвар,

¹

Коли вийшов Ізраїль з Єгипту, дім Якова — від людей чужих,

²

бисть Іуде́я святи́ня Єго́, Ізра́їль — о́бласть Єго́.

²

Юдея стала святинею Його, а Ізраїль — володінням Його.

³

Мо́ре ви́ді і побіже́, Іорда́н возврати́ся всп'ять;

³

Море побачило і розступилося, Йордан повернув назад.

⁴

го́ри взигра́шася, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії.

⁴

Гори підстрибували, як вівці, і пагорби — наче ягнята.

⁵

Что ті єсть, мо́ре, я́ко побі́гло єси́? І тебі́, Іорда́не, я́ко возврати́лся єси́ всп'ять?

⁵

Чого ти, море, розступилося? І ти, Йордане, чого повернув назад?

⁶

го́ри, я́ко взигра́стеся, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії.

⁶

Чого ви, гори, як вівці, скачете, і ви, пагорби, наче ягнята?

⁷

От лиця́ Госпо́дня подви́жеся земля́, от лиця́ Бо́га Іа́ковля;

⁷

Перед лицем Господа затряслася земля, перед лицем Бога Якова,

⁸

обра́щшаго ка́мень во єзе́ра водна́я і несіко́мий во істо́чники водни́я.

⁸

що перетворив камінь на озеро води, скелю — на джерело потоків.

⁹

Не нам, Го́споди, не нам, но і́мені Твоєму́ даждь сла́ву о ми́лості Твоє́й і і́стині Твоє́й;

⁹

Не нам, Господи, не нам, а імені Твоєму дай славу з милости Твоєї.

¹⁰

Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх?

¹⁰

Щоб не сказали народи: «Де Бог їх?»

¹¹

Бог же наш на небесі́ і на землі́, вся єли́ка восхоті́, сотвори́.

¹¹

Бог наш на небесах [і на землі], все, що захотів, створив.

¹²

І́доли язи́к — сребро́ і зла́то, діла́ рук челові́чеських;

¹²

Ідоли язичників — срібло й золото, діло рук людських:

¹³

уста́ і́муть і не возглаго́лють; о́чі і́муть і не у́зрять;

¹³

мають уста, та не говорять, мають очі, та не бачать,

¹⁴

у́ші і́муть, і не усли́шать; но́здри і́муть, і не обоня́ють;

¹⁴

мають вуха, та не чують, мають ніздрі, та нема в них нюху;

¹⁵

ру́ці і́муть, і не ося́жуть; но́зі і́муть, і не по́йдуть; не возглася́ть горта́нем свої́м.

¹⁵

руки їх не діють, ноги їх не ходять, жодного звуку немає в гортані їх.

¹⁶

Подо́бні їм да бу́дуть творя́щії я і всі наді́ющіїся на ня.

¹⁶

Подібні до них і ті, що роблять їх, і ті, що надіються на них.

¹⁷

Дом Ізра́їлев упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.

¹⁷

[Доме] Ізраїля! Уповай на Господа, Він — наша поміч і захист.

¹⁸

Дом Ааро́нь упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.

¹⁸

Доме Аарона! Уповай на Господа, Він — наша поміч і захист.

¹⁹

Боя́щіїся Го́спода упова́ша на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.

¹⁹

Всі, що боїтеся Господа, уповайте на Господа, Він — наша поміч і захист.

²⁰

Госпо́дь пом'яну́в ни благослови́л єсть нас, благослови́л єсть дом Ізра́їлев, благослови́л єсть дом Ааро́нь,

²⁰

Господь пам’ятає про нас і благословляє [нас]: Він благословив дім Ізраїля, благословив дім Аарона,

²¹

благослови́л єсть боя́щияся Го́спода, ма́лия с вели́кими.

²¹

Він благословляє тих, що бояться Господа — малих і великих.

²²

Да приложи́ть Госпо́дь на ви, на ви і на си́ни ва́ша;

²²

Нехай же додасть вам Господь все більше й більше, вам і дітям вашим.

²³

благослове́нні ви Го́сподеві, сотво́ршему не́бо і зе́млю.

²³

Нехай благословить вас Господь, що сотворив небо і землю.

²⁴

Не́бо небесе́ — Го́сподеві, зе́млю же даде́ синово́м челові́чеським.

²⁴

Небо над небесами — оселя Господа, а землю Він дав синам людським.

²⁵

Не ме́ртвії восхва́лять Тя, Го́споди, ніже́ всі низходя́щії во ад;

²⁵

Не мертві хвалитимуть Господа, і не всі, що сходять у могилу.

²⁶

но ми живі́ї благослови́м Го́спода отни́ні і до ві́ка.

²⁶

А ми, [живі,] будемо благословляти Господа віднині й довіку. Алилуя.