Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Аллилу́я, 118.
[Алилуя.]
1
Блаже́нні непоро́чнії в путь [в путі́], ходя́щії в зако́ні Госпо́дні.
1
Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.
2
Блаже́нні іспита́ющії свиді́нія Єго́, всім се́рдцем взи́щуть Єго́.
2
Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його.
3
Не ді́лающії бо беззако́нія в путе́х Єго́ ходи́ша.
3
Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять.
4
Ти запові́дал єси́ за́повіді Твоя́ сохрани́ти зіло́;
4
Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно.
5
даби́ іспра́вилися путіє́ мої́, сохрани́ти оправда́нія Твоя́.
5
О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх!
6
Тогда́ не постижу́ся, внегда́ призрі́ти мі на вся за́повіді Твоя́.
6
Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої.
7
Іспові́мся Тебі́ в пра́вості се́рдця, внегда́ научи́тимися судьба́м пра́вди Твоєя́.
7
Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї.
8
Оправда́нія Твоя́ сохраню́; не оста́ви мене́ до зіла́.
8
Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене.
9
В чесо́м іспра́вить юні́йшій путь свой? Внегда́ сохрани́ти словеса́ Твоя́.
9
Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх.
10
Всім се́рдцем мої́м взиска́х Тебе́; не отри́ни мене́ от за́повідій Твої́х.
10
Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх.
11
В се́рдці моє́м скрих словеса́ Твоя́, я́ко да не согрішу́ Тебі́.
11
Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою.
12
Благослове́н єси́, Го́споди; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
12
Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.
13
Устна́ма мої́ма возвісти́х вся судьби́ уст Твої́х.
13
Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх.
14
На путі́ свиді́ній Твої́х наслади́хся, я́ко о вся́ком бога́тстві.
14
Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством.
15
В за́повідех Твої́х поглумлю́ся, і уразумі́ю путі́ Твоя́.
15
Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої.
16
Во оправда́ніїх Твої́х поучу́ся; не забу́ду слове́с Твої́х.
16
Заповіти Твої — утіха моя; не забуду я слова Твого.
17
Возда́ждь рабу́ Твоєму́; живи́ м'я, і сохраню́ словеса́ Твоя́.
17
Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого.
18
Откри́й о́чі мої́, і уразумі́ю чудеса́ от зако́на Твоєго́.
18
Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого.
19
Пришле́ць аз єсьм на землі́; не скрий от мене́ за́повіді Твоя́.
19
Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
20
Возлюби́ душа́ моя́ возжела́ти судьби́ Твоя́ на вся́коє вре́м'я.
20
Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої.
21
Запрети́л єси́ го́рдим; про́кляті уклоня́ющіїся от за́повідій Твої́х.
21
Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх.
22
Отими́ от мене́ поно́с [поноше́ніє] і унічиже́ніє, я́ко свиді́ній Твої́х взиска́х.
22
Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх.
23
І́бо сідо́ша кня́зі і на м'я клевета́ху, раб же Твой глумля́шеся во оправда́ніїх Твої́х;
23
Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої.
24
і́бо свиді́нія Твоя́ — поуче́ніє моє́ єсть, і сові́ти мої́ — оправда́нія Твоя́.
24
Свідчення Твої — втіха моя, [і накази Твої] — радники мої.
25
Прильпе́ землі́ душа́ моя́; живи́ м'я по словесі́ Твоєму́.
25
В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм.
26
Путі́ моя́ возвісти́х, і усли́шал м'я єси́; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
26
Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх.
27
Путь оправда́ній Твої́х вразуми́ мі, і поглумлю́ся в чудесі́х Твої́х.
27
Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої.
28
Воздрема́ душа́ моя́ от уни́нія; утверди́ м'я в словесі́х Твої́х.
28
Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм.
29
Путь непра́вди отста́ви от мене́ і зако́ном Твої́м поми́луй м'я.
29
Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене.
30
Путь і́стини ізво́лих і судьби́ Твоя́ не заби́х.
30
Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої.
31
Приліпи́хся свиді́нієм Твої́м, Го́споди, не посрами́ мене́.
31
Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене.
32
Путь за́повідій Твої́х теко́х, єгда́ разшири́л єси́ се́рдце моє́.
32
Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.
33
Законоположи́ мні, Го́споди, путь оправда́ній Твої́х, і взищу́ ї ви́ну;
33
Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого.
34
Вразуми́ м'я, і іспита́ю зако́н Твой, і сохраню́ ї всім се́рдцем мої́м.
34
Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм.
35
Наста́ви м'я на стезю́ за́повідій Твої́х, я́ко ту́ю восхоті́х.
35
Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її.
36
Приклони́ се́рдце моє́ во свиді́нія Твоя́, а не в лихої́мство.
36
Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи.
37
Отврати́ о́чі мої́, є́же не ви́діти суєти́; в путі́ Твоє́м живи́ м'я.
37
Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй.
38
Поста́ви рабу́ Твоєму́ сло́во Твоє́ в страх Твой.
38
Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою.
39
Отими́ поноше́ніє моє́, є́же непщева́х; я́ко судьби́ Твоя́ бла́гі.
39
Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві.
40
Се, возжела́х за́повіді Твоя́; в пра́вді Твоє́й живи́ м'я.
40
Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю.
41
І да при́йдеть на м'я ми́лость Твоя́, Го́споди, спасе́ніє Твоє́ по словесі́ Твоєму́;
41
І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм.
42
і отвіща́ю поноша́ющим мі сло́во, я́ко упова́х на словеса́ Твоя́.
42
І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої.
43
І не отими́ от уст мої́х словесе́ і́стинна до зіла́, я́ко на судьби́ Твоя́ упова́х;
43
Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя.
44
і сохраню́ зако́н Твой ви́ну, в вік і в вік ві́ка.
44
Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків.
45
І хожда́х в широті́, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х;
45
Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх.
46
і глаго́лах о свиді́ніїх Твої́х пред царі́ і не стидя́хся;
46
Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся.
47
і поуча́хся в за́повідех Твої́х, я́же возлюби́х зіло́;
47
Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю.
48
і воздвиго́х ру́ці мої́ к за́повідем Твої́м, я́же возлюби́х, і глумля́хся во оправда́ніїх Твої́х.
48
Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої.
49
Пом'яни́ словеса́ Твоя́ рабу́ Твоєму́, ї́хже упова́ніє дал мі єси́.
49
Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати.
50
То м'я уті́ши во смире́нії моє́м, я́ко сло́во Твоє́ живи́ м'я.
50
Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.
51
Го́рдії законопреступова́ху до зіла́; от зако́на же Твоєго́ не уклони́хся.
51
Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.
52
Пом'яну́х судьби́ Твоя́ от ві́ка, Го́споди, і уті́шихся.
52
Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.
53
Печа́ль прия́т м'я от грі́шник, оставля́ющих зако́н Твой.
53
Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.
54
Пі́та бя́ху мні оправда́нія Твоя́ на мі́сті прише́льствія моєго́.
54
Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.
55
Пом'яну́х в нощі́ і́м'я Твоє́, Го́споди, і сохрани́х зако́н Твой.
55
Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.
56
Сей бисть мні, я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.
56
Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх.
57
Часть моя́ єси́, Го́споди; ріх сохрани́ти зако́н Твой.
57
Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої.
58
Помоли́хся лицю́ Твоєму́ всім се́рдцем мої́м; поми́луй м'я по словесі́ Твоєму́.
58
Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм.
59
Поми́слих путі́ Твоя́ і возврати́х но́зі мої́ во свиді́нія Твоя́.
59
Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх.
60
Угото́вихся і не смути́хся сохрани́ти за́повіді Твоя́.
60
Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.
61
У́жя грі́шник об'яза́шася мні, і зако́на Твоєго́ не заби́х.
61
Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого.
62
Полу́нощі воста́х іспові́датися Тебі́ о судьба́х пра́вди Твоєя́.
62
Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої.
63
Прича́стник аз єсьм всім боя́щимся Тебе́ і храня́щим за́повіді Твоя́.
63
Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої.
64
Ми́лости Твоєя́, Го́споди, іспо́лнь земля́; оправда́нієм Твої́м научи́ м'я.
64
Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх.
65
Благость сотвори́л єси́ с рабо́м Твої́м, Го́споди, по словесі́ Твоєму́;
65
Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.
66
бла́гості, і наказа́нію, і ра́зуму научи́ м'я, я́ко за́повідем Твої́м ві́ровах.
66
Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю.
67
Пре́жде да́же не смири́тимися, аз прегріши́х; сего́ ра́ди сло́во Твоє́ сохрани́х.
67
Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого.
68
Благ єси́ Ти, Го́споди; і бла́гостію Твоє́ю научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
68
Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх.
69
Умно́жися на м'я непра́вда го́рдих; аз же всім се́рдцем мої́м іспита́ю за́повіді Твоя́.
69
Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх.
70
Усири́ся, я́ко млеко́, се́рдце їх; аз же зако́ну Твоєму́ поучи́хся.
70
Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.
71
Благо мні, я́ко смири́л м'я єси́, я́ко да научу́ся оправда́нієм Твої́м.
71
Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.
72
Благ мні зако́н уст Твої́х па́че ти́сящ зла́та і сребра́.
72
Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.
1001
Сла́ва:
Слава…
73
Ру́це Твої́ сотвори́сті м'я і созда́сті м'я; вразуми́ м'я, і научу́ся за́повідем Твої́м.
73
Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх.
74
Боя́щіїся Тебе́ у́зрять м'я і возвеселя́ться, я́ко на словеса́ Твоя́ упова́х.
74
Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє.
75
Разумі́х, Го́споди, я́ко пра́вда судьби́ Твоя́, і воі́стину смири́л м'я єси́.
75
Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене.
76
Бу́ди же ми́лость Твоя́, да уті́шить м'я, по словесі́ Твоєму́ рабу́ Твоєму́;
76
Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого.
77
да при́йдуть мні щедро́ти Твоя́, і жив бу́ду, я́ко зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.
77
Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє.
78
Да постидя́ться го́рдії, я́ко непра́ведно беззако́нноваша на м'я; аз же поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду] в за́повідех Твої́х.
78
Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх.
79
Да обратя́ть м'я боя́щіїся Тебе́ і ві́дящії свиді́нія Твоя́.
79
Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої.
80
Бу́ди се́рдце моє́ непоро́чно во оправда́ніїх Твої́х, я́ко да не постижу́ся.
80
Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я.
81
Ізчеза́єть во спасе́ніє Твоє́ душа́ моя́, на словеса́ Твоя́ упова́х;
81
Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє.
82
ізчезо́ша о́чі мої́ в сло́во Твоє́, глаго́люще: когда́ уті́шиши м'я?
82
Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: «Коли Ти втішиш мене?»
83
зане́ бих я́ко міх на сла́ні; оправда́ній Твої́х не заби́х.
83
Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув.
84
Коли́ко єсть дній раба́ Твоєго́? Когда́ сотвори́ши мі от гоня́щих м'я суд?
84
Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд?
85
Пові́даша мні законопресту́пници глумле́нія, но не я́ко зако́н Твой, Го́споди.
85
Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму.
86
Вся за́повіді Твоя́ — і́стина; непра́ведно погна́ша м'я, помози́ мі.
86
Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені.
87
Вма́лі не сконча́ша мене́ на землі́; аз же не оста́вих за́повідій Твої́х.
87
Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.
88
По ми́лості Твоє́й живи́ м'я, і сохраню́ свиді́нія уст Твої́х.
88
Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх.
89
Во вік, Го́споди, сло́во Твоє́ пребива́єть на небесі́.
89
Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах.
90
В род і род і́стина Твоя́; основа́л єси́ зе́млю, і пребива́єть.
90
З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо.
91
Учине́нієм Твої́м пребива́єть день; я́ко вся́чеськая рабо́тна Тебі́.
91
З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі.
92
Я́ко а́ще би не зако́н Твой поуче́ніє моє́ бил, тогда́ у́бо поги́бл бих во смире́нії моє́м;
92
Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.
93
во вік не забу́ду оправда́ній Твої́х, я́ко в них оживи́л м'я єси́.
93
Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.
94
Твой єсьм аз, спаси́ м'я; я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.
94
Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої.
95
Мене́ жда́ша грі́шници погуби́ти м'я; свиді́нія Твоя́ разумі́х.
95
Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої.
96
Вся́кия кончи́ни ви́діх коне́ць; широка́ за́повідь Твоя́ зіло́.
96
Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно.
97
Коль возлюби́х зако́н Твой, Го́споди; весь день поуче́ніє моє́ єсть.
97
О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.
98
па́че враг мої́х умудри́л м'я єси́ за́повідію Твоє́ю, я́ко в вік моя́ єсть.
98
Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною.
99
па́че всіх уча́щих м'я разумі́х, я́ко свиді́нія Твоя́ поуче́ніє моє́ єсть.
99
Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої.
100
па́че ста́рець разумі́х, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х.
100
Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.
101
От вся́каго путі́ лука́ва возбрани́х нога́м мої́м, я́ко да сохраню́ словеса́ Твоя́;
101
Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє.
102
от суде́б Твої́х не уклони́хся, я́ко Ти законоположи́л мі єси́.
102
Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.
103
Коль сладка́ горта́ні моєму́ словеса́ Твоя́; па́че ме́да усто́м мої́м.
103
Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм.
104
От за́повідій Твої́х разумі́х; сего́ ра́ди возненави́діх всяк путь непра́вди.
104
Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди.
105
Світи́льник нога́ма мої́ма зако́н Твой, і світ стезя́м мої́м.
105
Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх.
106
Кля́хся і поста́вих сохрани́ти судьби́ пра́вди Твоєя́.
106
Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.
107
Смири́хся до зіла́; Го́споди, живи́ м'я по словесі́ Твоєму́.
107
Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.
108
Во́льная уст мої́х благоволи́ же, Го́споди, і судьба́м Твої́м научи́ м'я.
108
Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх.
109
Душа́ моя́ в руку́ Твоє́ю [Алекс.: моє́ю] ви́ну, і зако́на Твоєго́ не заби́х.
109
В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.
110
Положи́ша грі́шници сіть мні; і от за́повідій Твої́х не заблуди́х.
110
Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився.
111
Наслі́довах свиді́нія Твоя́ во вік, я́ко ра́дованіє се́рдця моєго́ суть;
111
Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого.
112
приклони́х се́рдце моє́ сотвори́ти оправда́нія Твоя́ в вік за воздая́ніє.
112
Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.
113
Законопресту́пния возненави́діх, зако́н же Твой возлюби́х.
113
Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив.
114
Помо́щник мой і Засту́пник мой єси́ Ти; на словеса́ Твоя́ упова́х.
114
Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє.
115
Уклоні́теся от мене́, лука́внующії, і іспита́ю за́повіді Бо́га моєго́.
115
Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого.
116
Заступи́ м'я по словесі́ Твоєму́, і жив бу́ду; і не посрами́ мене́ от ча́янія моєго́;
116
Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй.
117
помози́ мі, і спасу́ся, і поучу́ся во оправда́ніїх Твої́х ви́ну.
117
Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх.
118
Уничижи́л єси́ вся отступа́ющия от оправда́ній Твої́х; я́ко непра́ведно помишле́ніє їх.
118
Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда.
119
Преступа́ющия непщева́х вся грі́шния землі́; сего́ ра́ди возлюби́х свиді́нія Твоя́.
119
Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої.
120
Пригвозди́ стра́ху Твоєму́ пло́ті моя́; от суде́б бо Твої́х убоя́хся.
120
Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся.
121
Сотвори́х суд і пра́вду; не преда́ждь мене́ оби́дящим м'я.
121
Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх.
122
Восприйми́ раба́ Твоєго́ во бла́го, да не оклевета́ють мене́ го́рдії.
122
Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді.
123
О́чі мої́ ізчезо́сті во спасе́ніє Твоє́ і в сло́во пра́вди Твоєя́;
123
Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї.
124
сотвори́ с рабо́м Твої́м по ми́лості Твоє́й і оправда́нієм Твої́м научи́ м'я.
124
Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене.
125
Раб Твой єсьм аз; вразуми́ м'я, і уві́м свиді́нія Твоя́.
125
Я — раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої.
126
Вре́м'я сотвори́ти Го́сподеві; разори́ша зако́н Твой.
126
Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій.
127
Сего́ ра́ди возлюби́х за́повіді Твоя́ па́че зла́та і топа́зія.
127
Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння.
128
Сего́ ра́ди ко всім за́повідем Твої́м направля́хся, всяк путь непра́вди возненави́діх.
128
Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу.
129
Ди́вна свиді́нія Твоя́; сего́ ра́ди іспита́ я душа́ моя́.
129
Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя.
130
Явле́ніє слове́с Твої́х просвіща́єть і вразумля́єть младе́нці.
130
Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят.
131
Уста́ моя́ отверзо́х і привлеко́х дух, я́ко за́повідій Твої́х жела́х.
131
Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.
1002
Сла́ва:
Слава…
132
При́зри на м'я і поми́луй м'я, по суду́ лю́б’ящих і́м'я Твоє́.
132
Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє.
133
Стопи́ моя́ напра́ви по словесі́ Твоєму́, і да не облада́єть мно́ю вся́коє беззако́ніє;
133
Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня.
134
ізба́ви м'я от клевети́ челові́чеськия, і сохраню́ за́повіді Твоя́.
134
Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої.
135
Лице́ Твоє́ просвіти́ на раба́ Твоєго́ і научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
135
Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх.
136
Ісхо́дища водна́я ізведо́сті о́чі мої́, поне́же не сохрани́х зако́на Твоєго́.
136
Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого.
137
Пра́веден єси́, Го́споди, і пра́ві суди́ Твої́;
137
Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
138
запові́дал єси́ пра́вду свиді́нія Твоя́, і і́стину зіло́.
138
Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина.
139
Іста́яла м'я єсть ре́вность Твоя́, я́ко заби́ша словеса́ Твоя́ вразі́ мої́.
139
Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої.
140
Разжже́но сло́во Твоє́ зіло́, і раб Твой возлюби́ є.
140
Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його.
141
Юні́йшій аз єсьм і унічиже́н; оправда́ній Твої́х не заби́х.
141
Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.
142
Пра́вда Твоя́ — пра́вда во вік, і зако́н Твой — і́стина.
142
Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина.
143
Ско́рбі і ну́жди обріто́ша м'я; за́повіді Твоя́ — поуче́ніє моє́.
143
Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя.
144
Пра́вда свиді́нія Твоя́ — в вік; вразуми́ м'я, і жив бу́ду.
144
Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити.
145
Воззва́х всім се́рдцем мої́м, усли́ши м'я, Го́споди; оправда́нія Твоя́ взищу́.
145
Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму.
146
Воззва́х Ті, спаси́ м'я, і сохраню́ свиді́нія Твоя́.
146
Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої.
147
Предвари́х в безго́дії і воззва́х; на словеса́ Твоя́ упова́х.
147
Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю.
148
Предвари́сті о́чі мої́ ко у́тру поучи́тися словесе́м Твої́м.
148
Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх.
149
Глас мой усли́ши, Го́споди, по ми́лості Твоє́й; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я.
149
Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене.
150
Прибли́жишася гоня́щії м'я беззако́нієм; от зако́на же Твоєго́ удали́шася.
150
Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали.
151
Близ єси́ Ти, Го́споди, і всі путіє́ Твої́ — і́стина.
151
Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина.
152
Іспе́рва позна́х от свиді́ній Твої́х, я́ко в вік основа́л я єси́.
152
Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти.
153
Виждь смире́ніє моє́ і ізми́ м'я, я́ко зако́на Твоєго́ не заби́х.
153
Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув.
154
Суди́ суд мой і ізба́ви м'я; словесе́ ра́ди Твоєго́ живи́ м'я.
154
Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.
155
Дале́че от грі́шник спасе́ніє, я́ко оправда́ній Твої́х не взиска́ша.
155
Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого.
156
Щедро́ти Твоя́ мно́гі, Го́споди; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я.
156
Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм.
157
Мно́зі ізгоня́щії м'я і стужа́ющії мі; от свиді́ній Твої́х не уклони́хся.
157
Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився.
158
Ви́діх неразуміва́ющия і іста́ях, я́ко слове́с Твої́х не сохрани́ша.
158
Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого.
159
Виждь, я́ко за́повіді Твоя́ возлюби́х; Го́споди, по ми́лості Твоє́й живи́ м'я.
159
Глянь, як люблю я заповіді Твої; з милости Твоєї, Господи, оживи мене.
160
Нача́ло слове́с Твої́х — і́стина, і во вік вся судьби́ пра́вди Твоєя́.
160
Основа слів Твоїх — істина, і вічні всі суди правди Твоєї.
161
Кня́зі погна́ша м'я ту́не; і от слове́с Твої́х убоя́ся се́рдце моє́.
161
Князі безвинно гонять мене, але серце моє боїться слова Твого.
162
Возра́дуюся аз о словесі́х Твої́х, я́ко обріта́яй кори́сть мно́гу.
162
Радію я від слів Твоїх, як той, що одержав велике багатство.
163
Непра́вду возненави́діх і омерзи́х; зако́н же Твой возлюби́х.
163
Неправду я зненавидів і гидую нею, закон же Твій я люблю.
164
Седьмери́цею днем хвали́х Тя о судьба́х пра́вди Твоєя́.
164
Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї.
165
Мир мног лю́б'ящим зако́н Твой, і ність їм собла́зна.
165
Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони.
166
Ча́ях спасе́нія Твоєго́, Го́споди, і за́повіді Твоя́ возлюби́х.
166
Я уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої.
167
Сохрани́ душа́ моя́ свиді́нія Твоя́ і возлюби́ я зіло́.
167
Душа моя додержує свідчень Твоїх, бо вельми люблю їх.
168
Сохрани́х за́повіді Твоя́ і свиді́нія Твоя́, я́ко всі путіє́ мої́ пред Тобо́ю, Го́споди.
168
Я охороняю заповіді Твої і свідчення Твої, бо всі дороги мої перед Тобою, Господи.
169
Да прибли́житься моле́ніє моє́ пред Тя, Го́споди; по словесі́ Твоєму́ вразуми́ м'я.
169
Нехай дійде молитва моя до Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене.
170
Да вни́деть проше́ніє моє́ пред Тя; Го́споди, по словесі́ Твоєму́ ізба́ви м'я.
170
Нехай прийде благання моє до Тебе, Господи, за словом Твоїм визволи мене.
171
Отри́гнуть устні́ мої́ пі́ніє, єгда́ научи́ши м'я оправда́нієм Твої́м.
171
Висловлять уста мої пісню хвали, коли навчиш мене заповітів Твоїх.
172
Провіща́єть язи́к мой словеса́ Твоя́, я́ко вся за́повіді Твоя́ — пра́вда.
172
Язик мій буде голосно провіщати слова Твої, бо всі заповіді Твої — правда.
173
Да бу́деть рука́ Твоя́ є́же спасти́ м'я, я́ко за́повіді Твоя́ ізво́лих.
173
Нехай стане рука Твоя на поміч мені, бо я обрав собі повеління Твої.
174
Возжела́х спасе́ніє Твоє́, Го́споди, і зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.
174
Я жадаю спасіння Твого, Господи, і закон Твій — утіха моя.
175
Жива́ бу́деть душа́ моя́ і восхва́лить Тя; і судьби́ Твоя́ помо́гуть мні.
175
Нехай живе душа моя і славить Тебе, і суди Твої нехай допоможуть мені.
176
Заблуди́х, я́ко овча́ поги́бшеє; взищи́ раба́ Твоєго́, я́ко за́повідій Твої́х не заби́х.
176
Я блукаю, наче ягня загублене. Знайди раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.
1003
Сла́ва:
Слава…