0

Пісня ступенів.

Пѣ́снь степе́ней, р҃ѳ҃і҃.

¹

До Господа взивав я в скорботі моїй, і Він вислухав мене.

¹

Ко гдⷭ҇ꙋ, внегда̀ скорбѣ́ти мѝ, воззва́хъ, и҆ оу҆слы́ша мѧ̀.

²

Господи, визволи душу мою від уст неправдивих, від язика облесливого.

²

Гдⷭ҇и, и҆зба́ви дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ оу҆сте́нъ непра́ведныхъ и҆ ѿ ѧ҆зы́ка льсти́ва.

³

Що дасть Тобі або що додасть Тобі язик зрадливий?

³

Что̀ да́стсѧ тебѣ̀, и҆лѝ что̀ приложи́тсѧ тебѣ̀ къ ѧ҆зы́кꙋ льсти́вꙋ;

⁴

Він — як гострі стріли сильного з палаючим вугіллям, що спустошує.

⁴

Стрѣ́лы си́льнагѡ и҆з̾ѡщрє́ны, со оу҆́гльми пꙋсты́нными.

⁵

Горе мені, що я перебуваю у Мосоха, живу біля шатрів кидарських.

⁵

Оу҆вы̀ мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ прише́лствїе моѐ продолжи́сѧ, всели́хсѧ съ селє́нїи кида́рскими:

⁶

Довго перебувала душа моя з тими, що не бажають миру.

⁶

мно́гѡ прише́лствова дꙋша̀ моѧ̀: съ ненави́дѧщими ми́ра бѣ́хъ ми́ренъ:

⁷

Я бажаю жити мирно, але, як тільки заговорю до них, вони повстають проти мене без вини.

⁷

є҆гда̀ глаго́лахъ и҆̀мъ, борѧ́хꙋ мѧ̀ тꙋ́не.