0

Пісня ступенів.

Пњснь степе'ннаа, рк~е”

¹

Коли повертав Господь з полону Сион, нам здавалося, що то був сон.

¹

Внегда` въз#вратиT г~ь плњнъ сїѓ'нъ, бы'хомъ ја%ко ё^тњшени”

²

Тоді були душі наші повні радости, і з уст наших лилася пісня. Тоді між народами говорили: «Велике сотворив Господь над ними».

²

Тогда и^спо'лнишяся ра'дости ё^ста` нашя, и^ ја%ꙁыкъ нашь веселїа” Тогда рекђтъ въ ја%ꙁы'цехъ, въꙁвели'чилъ е^сть г~ь сътворити с ни'ми”

³

Так, Господь явив над нами велике; ми раділи серцем.

³

Въꙁвели'чилъ е^сть г~ь сᲆтвори'ти с нами, бы'хомᲆ веселя'щеся”

⁴

Поверни ж, Господи, невільників наших, як потоки на південь.

⁴

Въз#врати г~и плененїе на'ше, ја%ко пото'кы ю'гомъ”

⁵

Ті, що сіють зі сльозами, пожнуть з радістю.

⁵

Сњющеи` слеѕа'ми, радостїю по'жнђтъ”

⁶

Хто з плачем ніс сіяти зерно своє, той повернеться веселий, несучи снопи свої.

⁶

Ходя'щеи` хожDаахђ, и^ пла'кахђся метающе сњмена своя” Грядђще же прїидђтъ ра'достїю, в#землюще рђкоя'ти своя”