0

Пісня ступенів.

Пѣ́снь степе́ней.

¹

Коли повертав Господь з полону Сион, нам здавалося, що то був сон.

¹

Внегда́ возврати́ти Го́споду плѣ́нъ Сіо́нь, бы́хомъ я́ко утѣ́шени.

²

Тоді були душі наші повні радости, і з уст наших лилася пісня. Тоді між народами говорили: «Велике сотворив Господь над ними».

²

Тогда́ испо́лнишася ра́дости уста́ на́ша, и язы́къ на́шъ весе́лія: тогда́ реку́тъ во язы́цѣхъ: возвели́чилъ є́сть Госпо́дь сотвори́ти съ ни́ми.

³

Так, Господь явив над нами велике; ми раділи серцем.

³

Возвели́чилъ є́сть Госпо́дь сотвори́ти съ на́ми: бы́хомъ веселя́щеся.

⁴

Поверни ж, Господи, невільників наших, як потоки на південь.

⁴

Возврати́, Го́споди, плѣне́ніє на́ше, я́ко пото́ки ю́гомъ.

⁵

Ті, що сіють зі сльозами, пожнуть з радістю.

⁵

Сѣ́ющіи слеза́ми, ра́достію по́жнутъ.

⁶

Хто з плачем ніс сіяти зерно своє, той повернеться веселий, несучи снопи свої.

⁶

Ходя́щіи хожда́ху и пла́кахуся, мета́юще сѣ́мена своя́: гряду́ще же пріи́дутъ ра́достію, взе́млюще рукоя́ти своя́.