0

Начальнику хору. Псалом Давида.

Въ конеw ўа'лоM, двDвъ, г~і”

¹

Сказав безумний у серці своїм: «Бога нема». Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро.

¹

Рече беꙁђменᲆ вᲆ срDцы сво'емъ, нњсть бг~а” растлњша, и^ ѓ^мраꙁи'шася в начина'ниX, нњсть творяи` бл~госты'ня, нњсть до е^ді'наго”

²

Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога?

²

г~ь сᲆ нб~се приниче на' сн~ы чл~ческїя, ви'дњти, а^ще е^сть раꙁђмᲇва'яи`, и^ли вꙁыска'яи` бг~а”

³

Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного.

³

вси ё^клони'шася, вкђпњ неключи'ми быша. нᲇсть ᲄворяй бл~госты'ня, нњсть до е^ді'наго”

⁴

Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають?

⁴

ни` ли разђмᲇюᲄъ вс^и дњ'лающей безако'нїе, снњда'ющеи` лю'ди моя въ мњсто хлᲇба” г~а не приꙁва'ша.

⁵

Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних:

⁵

та'мо ё^бояшася стра'ха, и^дᲇже не бњ стра'ха” ЈА/ко г~ь в ро'дњ пра'веDныхъ.

⁶

ви насміялися над убогим, а Господь — надія його.

⁶

съвњтъ ни'щаго посрами'сте, ја%ко г~ь ё^пова'нїе е^го е^сть”

⁷

«Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві?» Коли поверне Господь з неволі народ Свій, тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.

⁷

Кто да'сᲄь эT сїѓ'на сп~се'нїе і^и^л~во; внегда` въꙁрати'тъ г~ь плњне'нїе людїи свои^хъ, Възра'дђется і^а'ковъ, и^ възвесели'тся і^и^л~ь”

1001

Слава…

слаv