0

Давида.] (Пісня перед Богом про неволю прор. Єремії).

Дави́ду Ієремі́ємъ.

¹

На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували Сион наш.

¹

На рѣка́хъ Вавило́нскихъ, та́мо сѣдо́хомъ и пла́кахомъ, внегда́ помяну́ти на́мъ Сіо́на:

²

На вербах посеред нього повісили ми арфи наші.

²

на ве́рбіихъ посредѣ́ єго́ обѣ́сихомъ орга́ны на́шя.

³

Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: «Заспівайте нам пісень сионських».

³

Я́ко та́мо вопроси́ша ны́ плѣ́ншіи на́съ о словесѣ́хъ пѣ́сней, и ве́дшіи на́съ о пѣ́ніи: воспо́йте на́мъ от пѣ́сней Сіо́нскихъ.

⁴

Як же нам співати пісню Господню на землі чужій?

⁴

Ка́ко воспоє́мъ пѣ́снь Госпо́дню на земли́ чужде́й?

⁵

Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя.

⁵

А́ще забу́ду тебе́, Ієрусали́ме, забве́на бу́ди десни́ца моя́.

⁶

Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, якщо не пом’яну тебе і коли не поставлю Єрусалим початком радости моєї.

⁶

Прильпни́ язы́къ мо́й горта́ни моєму́, а́ще не помяну́ тебе́, а́ще не предложу́ Ієрусали́ма, я́ко въ нача́лѣ весе́лія моєго́.

⁷

Пом’яни, Господи, синів Едомських, що в день єрусалимський кричали: «Руйнуйте його до останку».

⁷

Помяни́, Го́споди, сы́ны Єдо́мскія въ де́нь Ієрусали́мль глаго́лющыя: истоща́йте, истоща́йте до основа́ній єго́.

⁸

Дочко Вавилона, окаянна, блаженний той, хто відплатить тобі за все, що ти заподіяла нам.

⁸

Дщи́ Вавило́ня окая́нная, блаже́нъ, и́же возда́стъ тебѣ́ воздая́ніє твоє́, є́же воздала́ єси́ на́мъ:

⁹

Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь.

⁹

блаже́нъ, и́же и́метъ и разбіє́тъ младе́нцы твоя́ о ка́мень.

1001

Слава…