0

Давида. (Аггея й Захарії).

Псало́мъ Дави́ду, Агге́а и Заха́ріи.

¹

Прославляю Тебе, Господи, від усього серця мого. Перед ангелами співатиму похвалу Тобі за те, [що Ти почув усі слова уст моїх].

¹

Исповѣ́мся Тебѣ́, Го́споди, всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ, и предъ а́нгелы воспою́ Тебѣ́, я́ко услы́шалъ єси́ вся́ глаго́лы у́стъ мои́хъ:

²

Буду поклонятися перед святим храмом Твоїм і славити ім’я Твоє за милість Твою і правду Твою, бо Ти звеличив слово Твоє вище від усякого імені Твого.

²

поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоєму́ и исповѣ́мся и́мени Твоєму́ о ми́лости Твоє́й и и́стинѣ Твоє́й, я́ко возвели́чилъ єси́ надъ всѣ́мъ и́мя Твоє́ свято́є.

³

В день, коли я взивав до Тебе, Ти почув мене і вселив у душу мою силу.

³

Въ о́ньже а́ще де́нь призову́ Тя, ско́ро услы́ши мя́: умно́жиши мя́ въ души́ моє́й си́лою Твоє́ю.

⁴

Будуть прославляти Тебе, Господи, всі царі землі, коли почують слова уст Твоїх.

⁴

Да исповѣ́дятся Тебѣ́, Го́споди, вси́ ца́ріє зе́мстіи, я́ко услы́шаша вся́ глаго́лы у́стъ Твои́хъ:

⁵

Будуть у піснях прославляти путі Господні, бо велика слава Господня.

⁵

и да воспою́тъ въ путе́хъ Госпо́днихъ, я́ко ве́лія сла́ва Госпо́дня:

⁶

Високий Господь: смиренного бачить і гордого пізнає здалека.

⁶

я́ко высо́къ Госпо́дь, и смире́нныя призира́єтъ, и высо́кая издале́ча вѣ́сть.

⁷

Якщо я піду серед напастей, Ти оживиш мене, простягнеш руку Твою на ворогів моїх, і спасе мене правиця Твоя.

⁷

А́ще пойду́ посредѣ́ ско́рби, живи́ши мя́: на гнѣ́въ вра́гъ мои́хъ просте́рлъ єси́ ру́ку Твою́, и спасе́ мя десни́ца Твоя́.

⁸

Господь воздасть за мене; Господи, милість Твоя повік. Не покидай творіння рук Твоїх.

⁸

Госпо́дь возда́стъ за мя́: Го́споди, ми́лость Твоя́ во вѣ́къ: дѣ́лъ руку́ Твоє́ю не пре́зри.