0

Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 145.

[Алилуя. Аггея й Захарії.]

¹

Хвали́, душе́ моя́, Го́спода;

¹

Хвали, душе моя, Господа! Буду хвалити Господа, поки й життя мого.

²

восхвалю́ Го́спода в животі́ моє́м, пою́ Бо́гу моєму́, до́ндеже єсьм.

²

Співатиму Богові моєму, поки й живу.

³

Не наді́йтеся на кня́зі, на си́ни челові́чеськія, в ни́хже ність спасе́нія.

³

Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння.

⁴

Ізи́деть дух єго́, і возврати́ться в зе́млю свою́; в той день поги́бнуть вся помишле́нія єго́.

⁴

Вийде дух його і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його.

⁵

Блаже́н, єму́же Бог Іа́ковль Помо́щник єго́, упова́ніє єго́ на Го́спода Бо́га своєго́,

⁵

Блажен, кому Бог Якова — помічник його; у кого надія на Господа Бога свого,

⁶

сотво́ршаго не́бо і зе́млю, мо́ре і вся, я́же в них; храня́щаго і́стину в вік,

⁶

що створив небо і землю, море і все, що в них; Він береже істину повік,

⁷

творя́щаго суд оби́димим, даю́щаго пи́щу а́лчущим. Госпо́дь ріши́ть окова́нния;

⁷

творить суд покривдженим, дає поживу голодним.

⁸

Госпо́дь умудря́єть сліпці́; Госпо́дь возво́дить низве́рженния; Госпо́дь лю́бить пра́ведники.

⁸

Господь визволяє закованих, Господь умудряє сліпців, Господь підносить повалених, Господь любить праведників;

⁹

Госпо́дь храни́ть прише́лці, си́ра і вдову́ при́йметь, і путь грі́шних погуби́ть.

⁹

Господь охороняє пришельців; сироту і вдову прийме, а путь грішників погубить.

¹⁰

Воцари́ться Госпо́дь во вік, Бог твой, Сіо́не, в род і род.

¹⁰

Царюватиме Господь повіки, Бог твій, Сионе, з роду в рід. Алилуя.