0

(Аггея й Захарії.)

А҆ллилꙋ́їа, а҆гге́а и҆ заха́рїи, р҃м҃з҃.

¹

Прославляй, Єрусалиме, Господа! Хвали Бога твого, Сионе!

¹

Похвалѝ, і҆ерⷭ҇ли́ме, гдⷭ҇а, хвалѝ бг҃а твоего̀, сїѡ́не:

²

Бо Він укріпив засуви врат твоїх, і благословив синів твоїх у тобі.

²

ꙗ҆́кѡ оу҆крѣпѝ верєѝ вра́тъ твои́хъ, блгⷭ҇вѝ сы́ны твоѧ̑ въ тебѣ̀.

³

Він утвердив у межах твоїх мир і поживною пшеницею насичує тебе.

³

Полага́ѧй предѣ́лы твоѧ̑ ми́ръ, и҆ тꙋ́ка пшени́чна насыща́ѧй тѧ̀:

⁴

Він посилає слово Своє на землю, і скоро поширюється слово Його.

⁴

посыла́ѧй сло́во своѐ землѝ, до ско́рости тече́тъ сло́во є҆гѡ̀,

⁵

Сипле сніг Свій, як вовну, іній, як попіл, розсипає.

⁵

даю́щагѡ снѣ́гъ сво́й ꙗ҆́кѡ во́лнꙋ, мглꙋ̀ ꙗ҆́кѡ пе́пелъ посыпа́ющагѡ,

⁶

Кидає град Свій грудками, а проти морозів Його хто встоїть?

⁶

мета́ющагѡ го́лоть сво́й ꙗ҆́кѡ хлѣ́бы: проти́вꙋ лица̀ мра́за є҆гѡ̀ кто̀ постои́тъ;

⁷

Пошле слово Своє, і розтануть вони; подме вітер Його, і потечуть води.

⁷

По́слетъ сло́во своѐ, и҆ и҆ста́етъ ѧ҆̀: дхне́тъ дꙋ́хъ є҆гѡ̀, и҆ потекꙋ́тъ во́ды.

⁸

Він сповістив слово Своє Якову, і суди Свої — Ізраїлю.

⁸

Возвѣща́ѧй сло́во своѐ і҆а́кѡвꙋ, ѡ҆правда̑нїѧ и҆ сꙋдбы̑ своѧ̑ і҆и҃леви:

⁹

Не вчинив Він цього нікому іншому з народів, і судів Його вони не знають.

⁹

не сотворѝ та́кѡ всѧ́комꙋ ꙗ҆зы́кꙋ, и҆ сꙋдбы̑ своѧ̑ не ꙗ҆вѝ и҆̀мъ.

1001

Слава…

Сла́ва: