Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Пісня Давида.
Столпописа́нїе, дв҃дꙋ, е҃і҃.
1
Охорони мене, Господи, бо я на Тебе надіюся.
1
Сохрани́ мѧ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ на тѧ̀ оу҆пова́хъ.
2
Я сказав Господу: «Ти Господь мій! Блага мої Тобі не потрібні».
2
Рѣ́хъ гдⷭ҇еви: гдⷭ҇ь мо́й є҆сѝ ты̀, ꙗ҆́кѡ благи́хъ мои́хъ не тре́бꙋеши.
3
Святим, що на землі Його, сотворив Господь усі бажання Свої в них.
3
Ст҃ы̑мъ, и҆̀же сꙋ́ть на землѝ є҆гѡ̀, оу҆дивѝ гдⷭ҇ь всѧ̑ хотѣ̑нїѧ своѧ̑ въ ни́хъ.
4
Нехай примножуються скорботи в тих, що біжать до ідолів, я ж не принесу їм жертви кривавої і не спом’яну імен їхніх устами моїми.
4
Оу҆мно́жишасѧ не́мѡщи и҆́хъ, по си́хъ оу҆скори́ша: не соберꙋ̀ собо́ры и҆́хъ ѿ крове́й, ни помѧнꙋ́ же и҆ме́нъ и҆́хъ оу҆стна́ма мои́ма.
5
Господь — частина спадку мого і чаші моєї. В Тобі, Господи, вся спадщина моя.
5
Гдⷭ҇ь ча́сть достоѧ́нїѧ моегѡ̀ и҆ ча́ши моеѧ̀: ты̀ є҆сѝ оу҆строѧ́ѧй достоѧ́нїе моѐ мнѣ̀.
6
Межі мої пролягли в кращих місцях, спадок мій приємний для мене.
6
Оу҆́жѧ нападо́ша мѝ въ держа́вныхъ мои́хъ: и҆́бо достоѧ́нїе моѐ держа́вно є҆́сть мнѣ̀.
7
Славитиму Господа, що просвітив мене, бо навіть і вночі повчає мене серце моє.
7
Благословлю̀ гдⷭ҇а вразꙋми́вшаго мѧ̀: є҆ще́ же и҆ до но́щи наказа́ша мѧ̀ оу҆трѡ́бы моѧ̑.
8
Повсякчас бачу я Господа перед собою, бо Він праворуч мене, і я не захитаюся.
8
Предзрѣ́хъ гдⷭ҇а предо мно́ю вы́нꙋ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆деснꙋ́ю менє̀ є҆́сть, да не подви́жꙋсѧ.
9
Тому радіє серце моє і веселиться язик мій, навіть тіло моє спочиває в надії,
9
Сегѡ̀ ра́ди возвесели́сѧ се́рдце моѐ, и҆ возра́довасѧ ѧ҆зы́къ мо́й: є҆ще́ же и҆ пло́ть моѧ̀ всели́тсѧ на оу҆пова́нїи.
10
що Ти, Господи, не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління.
10
Ꙗ҆́кѡ не ѡ҆ста́виши дꙋ́шꙋ мою̀ во а҆́дѣ, нижѐ да́си прпⷣбномꙋ твоемꙋ̀ ви́дѣти и҆стлѣ́нїѧ.
11
Ти покажеш мені дорогу життя; перед лицем Твоїм повнота радости і в правиці Твоїй блаженство вічне.
11
Сказа́лъ мѝ є҆сѝ пꙋти̑ живота̀: и҆спо́лниши мѧ̀ весе́лїѧ съ лице́мъ твои́мъ: красота̀ [сла́дость] въ десни́цѣ твое́й въ коне́цъ.