0

[Псалом Давида на поєдинок з Голіафом^*

Се́й псало́мъ осо́бь пи́санъ, Дави́довъ, и внѣ́ числа́ 150 псалмо́въ, внегда́ єдинобо́рствоваше на Голіа́ѳа.

¹

Я був найменшим серед братів моїх і наймолодшим у домі батька мого; пас овець батька мого.

¹

Ма́лъ бѣ́хъ въ бра́тіи моє́й и ю́ншій въ дому́ отца́ моєго́:

²

Руки мої зробили орган, пальці мої настроювали псалтир.

²

пасо́хъ о́вцы отца́ моєго́. Ру́цѣ мои́ сотвори́стѣ орга́нъ, и пе́рсты мои́ соста́виша псалти́рь.

³

І хто сповістить Господу моєму? Сам Господь, Сам почув.

³

И кто́ возвѣсти́тъ Го́сподеви моєму́? Са́мъ Госпо́дь, Са́мъ услы́шитъ:

⁴

Він послав ангела Свого і взяв мене від овець батька мого, і помазав мене єлеєм помазання Свого.

⁴

Са́мъ посла́ а́нгела Своєго́, и взя́тъ мя́ от ове́цъ отца́ моєго́, и пома́за мя́ єле́ємъ пома́занія Своєго́.

⁵

Брати мої прекрасні і великі, але Господь не благозволив обрати з них.

⁵

Бра́тія моя́ добри́ и вели́цы: и не благоволи́ въ ни́хъ Госпо́дь.

⁶

Я вийшов назустріч іноплеміннику, і він прокляв мене ідолами своїми.

⁶

Изыдо́хъ въ срѣ́теніє иноплеме́ннику, и прокля́тъ мя́ і́долы свои́ми.

⁷

Але я, вихопивши у нього меч, обезглавив його і звільнив від ганьблення синів Ізраїлевих.]

⁷

А́зъ же исто́ргнувъ ме́чь от него́, обезгла́вихъ єго́ и отъя́хъ поноше́ніє от сыно́въ Ізра́илевыхъ.