Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
0
Молитва Давида.
Моли́тва дв҃дꙋ, ѕ҃і҃.
1
Почуй, Господи, правду [мою], зваж на благання моє, вислухай молитву мою з уст неулесливих.
1
Оу҆слы́ши, гдⷭ҇и, пра́вдꙋ мою̀, вонмѝ моле́нїю моемꙋ̀, внꙋшѝ моли́твꙋ мою̀ не во оу҆стна́хъ льсти́выхъ.
2
Від Тебе Самого нехай вийде суд мій, очі Твої нехай побачать правоту.
2
Ѿ лица̀ твоегѡ̀ сꙋдба̀ моѧ̀ и҆зы́детъ: ѻ҆́чи моѝ да ви́дита правоты̑.
3
Ти випробував серце моє, відвідав мене вночі. Ти випробував мене і не знайшов у мені неправди; думки мої не розходяться з устами моїми.
3
И҆скꙋси́лъ є҆сѝ се́рдце моѐ, посѣти́лъ є҆сѝ но́щїю: и҆скꙋси́лъ мѧ̀ є҆сѝ, и҆ не ѡ҆брѣ́тесѧ во мнѣ̀ непра́вда.
4
В ділах людських, за словами уст Твоїх, я охороняв себе від дороги гнобителя.
4
Ꙗ҆́кѡ да не возглаго́лютъ оу҆ста̀ моѧ̑ дѣ́лъ человѣ́ческихъ, за словеса̀ оу҆сте́нъ твои́хъ а҆́зъ сохрани́хъ пꙋти̑ же́стѡки.
5
Утверди стопи мої на путях Твоїх, щоб не хиталися ноги мої.
5
Совершѝ стѡпы̀ моѧ̑ во стезѧ́хъ твои́хъ, да не подви́жꙋтсѧ стѡпы̀ моѧ̑.
6
Тебе благаю, бо Ти вислухаєш мене, Боже. Нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої.
6
А҆́зъ воззва́хъ, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шалъ мѧ̀ є҆сѝ, бж҃е: приклонѝ оу҆́хо твоѐ мнѣ̀ и҆ оу҆слы́ши глаго́лы моѧ̑.
7
Покажи дивну милість Твою, бо Ти спасаєш тих, що уповають [на Тебе], від противників правиці Твоєї.
7
Оу҆дивѝ млⷭ҇ти твоѧ̑, сп҃са́ѧй оу҆пова́ющыѧ на тѧ̀ ѿ проти́вѧщихсѧ десни́цѣ твое́й:
8
Охорони мене, Господи, як зіницю ока, під покровом крил Твоїх,
8
сохрани́ мѧ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ зѣ́ницꙋ ѻ҆́ка: въ кро́вѣ крилꙋ̑ твоє́ю покры́еши мѧ̀
9
укрий мене від лиця нечестивих, що нападають на мене, від ворогів душі моєї, що оточили мене.
9
ѿ лица̀ нечести́выхъ ѡ҆стра́стшихъ [ѡ҆би́дѧщихъ] мѧ̀: вразѝ моѝ дꙋ́шꙋ мою̀ ѡ҆держа́ша
10
Ожиріло серце їхнє, устами їхніми промовляє гординя.
10
тꙋ́къ сво́й затвори́ша, оу҆ста̀ и҆́хъ глаго́лаша горды́ню.
11
Ті, що переслідують мене, нині оточили мене; очі свої спрямували на мене, щоб розтоптати мене на землі.
11
И҆згонѧ́щїи мѧ̀ нн҃ѣ ѡ҆быдо́ша мѧ̀, ѻ҆́чи своѝ возложи́ша оу҆клони́ти на зе́млю.
12
Вони, як той лев, що здобичі шукає, як звір, що причаївся.
12
Ѡ҆б̾ѧ́ша мѧ̀ ꙗ҆́кѡ ле́въ гото́въ на ло́въ и҆ ꙗ҆́кѡ скѵ́менъ ѡ҆бита́ѧй въ та́йныхъ.
13
Воскресни, Господи, випереди їх, подолай їх; визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм;
13
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, предварѝ ѧ҆̀ и҆ запнѝ и҆̀мъ: и҆зба́ви дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ нечести́вагѡ, ѻ҆рꙋ́жїе твоѐ
14
від ворогів — рукою Твоєю, Господи, від людей світу цього, доля яких — у цьому житті; черево своє вони наповнюють від скарбів Твоїх; сини їхні ситі і залишають спадщину дітям своїм.
14
ѿ вра̑гъ рꙋкѝ твоеѧ̀, гдⷭ҇и, ѿ ма́лыхъ ѿ землѝ: раздѣлѝ ѧ҆̀ въ животѣ̀ и҆́хъ, и҆ сокрове́нныхъ твои́хъ и҆спо́лнисѧ чре́во и҆́хъ: насы́тишасѧ сынѡ́въ, и҆ ѡ҆ста́виша ѡ҆ста́нки младе́нцємъ свои̑мъ.
15
А я в правді дивитимусь на лице Твоє. Щоранку буду насичуватися славою Твоєю.
15
А҆́зъ же пра́вдою ꙗ҆влю́сѧ лицꙋ̀ твоемꙋ̀, насы́щꙋсѧ, внегда̀ ꙗ҆ви́тимисѧ сла́вѣ твое́й.
1001
Слава…
Сла́ва: