Псало́м Дави́ду, 2.

Псалом Давида (Пророчий про Христа)

¹

Вску́ю шата́шася язи́ци, і лю́діє поучи́шася тще́тним?

¹

Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне?

²

Предста́ша ца́ріє зе́мстії, і кня́зі собра́шася вку́пі на Го́спода і на Христа́ Єго́.

²

Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його.

³

Расто́ргнем [расто́ргним] у́зи їх і отве́ржем [отве́ржим] от нас і́го їх.

³

«Розірвемо, кажуть, пута їхні й скинемо з себе ярмо їхнє».

⁴

Живи́й на небесі́х посміє́ться їм, і Госпо́дь поруга́ється їм.

⁴

Той, Хто живе на небесах, посміється з них, Господь осоромить їх.

⁵

Тогда́ возглаго́леть к ним гні́вом Свої́м і я́ростію Своє́ю см'яте́ть я;

⁵

Тоді Він заговорить до них у гніві Своїм і обуренням Своїм розжене їх.

⁶

Аз же поста́влен єсьм Цар от Него́ над Сіо́ном, горо́ю свято́ю Єго́,

⁶

Я ж поставлений від Нього Царем над Сионом — горою святою Його.

⁷

возвіща́яй повелі́ніє Госпо́днє. Госпо́дь рече́ ко Мні: Син Мой єси́ Ти, Аз днесь роди́х Тя;

⁷

Сповіщаю волю Господню: Господь сказав до Мене: «Ти Син Мій, Я нині породив Тебе».

⁸

проси́ от Мене́, і дам Ті язи́ки достоя́ніє Твоє́, і одержа́ніє Твоє́ конці́ землі́;

⁸

«Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадщину Твою і краї землі у володіння Твоє.

⁹

упасе́ши я жезло́м желі́зним, я́ко сосу́ди скуде́льничі сокруши́ши я.

⁹

Будеш пасти їх жезлом залізним і, як посуд глиняний, розіб’єш їх».

¹⁰

І ни́ні, ца́ріє, разумі́йте, накажі́теся^* всі судя́щії землі́.

¹⁰

Отже, нині зрозумійте, царі, навчіться, всі судді землі.

¹¹

Рабо́тайте Го́сподеві со стра́хом і ра́дуйтеся Єму́ со тре́петом.

¹¹

Служіть Господу зі страхом і радійте [Йому] з трепетом.

¹²

Приймі́те наказа́ніє, да не когда́ прогні́вається Госпо́дь, і поги́бнете от путі́ пра́веднаго, єгда́ возгори́ться вско́рі я́рость Єго́; блаже́нні всі наді́ющіїся Нань.

¹²

Вшануйте Сина, щоб не прогнівався Господь і щоб не загинули ви, зійшовши з путі праведної, бо скоро запалає гнів Його. Блаженні всі, хто надіється на Нього.