0

Псалом Давида. [До помазання].

Pал0мъ дв7ду, прeжде помaзаніz, к7ѕ7.

¹

Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся?

¹

ГDь просвэщeніе моE и3 сп7си1тель м0й, когw2 ўбою1сz; гDь защи1титель животA моегw2, t когw2 ўстрашyсz;

²

Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають.

²

ВнегдA приближaтисz на мS ѕл0бующымъ, є4же снёсти плHти мо‰, њскорблsющіи мS и3 врази2 мои2, тjи и3знемог0ша и3 пад0ша.

³

Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього.

³

Ѓще њполчи1тсz на мS п0лкъ, не ўбои1тсz сeрдце моE: ѓще востaнетъ на мS брaнь, на него2 ѓзъ ўповaю.

⁴

Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його.

⁴

Е#ди1но проси1хъ t гDа, то2 взыщY: є4же жи1ти ми2 въ домY гDни вс‰ дни6 животA моегw2, зрёти ми2 красотY гDню и3 посэщaти хрaмъ с™hй є3гw2.

⁵

Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене.

⁵

Ћкw скрh мz въ селeніи своeмъ въ дeнь ѕHлъ мои1хъ, покрh мz въ тaйнэ селeніz своегw2, на кaмень вознесe мz.

⁶

Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа.

⁶

И# нн7э сE, вознесE главY мою2 на враги2 мо‰: њбыд0хъ и3 пожр0хъ въ селeніи є3гw2 жeртву хвалeніz и3 воскликновeніz: пою2 и3 воспою2 гDеви.

⁷

Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене.

⁷

Ўслhши, гDи, глaсъ м0й, и4мже воззвaхъ, поми1луй мS и3 ўслhши мS.

⁸

Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи.

⁸

ТебЁ речE сeрдце моE: гDа взыщY, взыскA тебE лицE моE, лицA твоегw2, гDи, взыщY.

⁹

Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій.

⁹

Не tврати2 лицA твоегw2 t менє2 и3 не ўклони1сz гнёвомъ t рабA твоегw2: пом0щникъ м0й бyди, не tри1ни менE и3 не њстaви менE, б9е, сп7си1телю м0й.

¹⁰

Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.

¹⁰

Ћкw nтeцъ м0й и3 мaти моS њстaвиста мS, гDь же воспріsтъ мS.

¹¹

Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх.

¹¹

Законоположи1 ми, гDи, въ пути2 твоeмъ, и3 настaви мS на стезю2 прaвую вр†гъ мои1хъ рaди.

¹²

Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене.

¹²

Не предaждь менE въ дyшы стужaющихъ ми2: ћкw востaша на мS свидётелє непрaведніи, и3 солгA непрaвда себЁ.

¹³

Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.

¹³

Вёрую ви1дэти бlг†z гDнz на земли2 живhхъ.

¹⁴

Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.

¹⁴

Потерпи2 гDа, мужaйсz, и3 да крэпи1тсz сeрдце твоE, и3 потерпи2 гDа.

1001

Слава…

Слaва: