0

Псалом Давида. [До помазання].

Псало́мъ Дави́ду, пре́жде пома́занія.

¹

Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся?

¹

Госпо́дь просвѣще́ніє моє́ и спаси́тель мо́й, кого́ убою́ся? Госпо́дь защи́титель живота́ моєго́, от кого́ устрашу́ся?

²

Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають.

²

Внегда́ приближа́тися на мя́ зло́бующымъ, є́же снѣ́сти пло́ти моя́, оскорбля́ющіи мя́ и врази́ мои́, ті́и изнемого́ша и падо́ша.

³

Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього.

³

А́ще ополчи́тся на мя́ по́лкъ, не убои́тся се́рдце моє́: а́ще воста́нетъ на мя́ бра́нь, на Него́ азъ упова́ю.

⁴

Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його.

⁴

Єди́но проси́хъ от Го́спода, то́ взыщу́: є́же жи́ти ми́ въ дому́ Госпо́дни вся́ дни́ живота́ моєго́, зрѣ́ти ми́ красоту́ Госпо́дню и посѣща́ти хра́мъ святы́й Єго́.

⁵

Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене.

⁵

Я́ко скры́ мя въ селе́ніи Своє́мъ въ де́нь зо́лъ мои́хъ, покры́ мя въ та́йнѣ селе́нія Своєго́, на ка́мень вознесе́ мя.

⁶

Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа.

⁶

И ны́нѣ се́, вознесе́ главу́ мою́ на враги́ моя́: обыдо́хъ и пожро́хъ въ селе́ніи Єго́ же́ртву хвале́нія и воскликнове́нія: пою́ и воспою́ Го́сподеви.

⁷

Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене.

⁷

Услы́ши, Го́споди, гла́съ мо́й, и́мже воззва́хъ, поми́луй мя́ и услы́ши мя́.

⁸

Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи.

⁸

Тебѣ́ рече́ се́рдце моє́: Го́спода взыщу́, взыска́ Тебе́ лице́ моє́, лица́ Твоєго́, Го́споди, взыщу́.

⁹

Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій.

⁹

Не отврати́ лица́ Твоєго́ от мене́ и не уклони́ся гнѣ́вомъ от раба́ Твоєго́: помо́щникъ мо́й бу́ди, не отри́ни мене́ и не оста́ви мене́, Бо́же, Спаси́телю мо́й.

¹⁰

Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.

¹⁰

Я́ко оте́цъ мо́й и ма́ти моя́ оста́виста мя́, Госпо́дь же воспрія́тъ мя́.

¹¹

Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх.

¹¹

Законоположи́ ми, Го́споди, въ пути́ Твоє́мъ, и наста́ви мя́ на стезю́ пра́вую вра́гъ мои́хъ ра́ди.

¹²

Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене.

¹²

Не преда́ждь мене́ въ ду́шы стужа́ющихъ ми́: я́ко воста́ша на мя́ свидѣ́теле непра́ведніи, и солга́ непра́вда себѣ́.

¹³

Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.

¹³

Вѣ́рую ви́дѣти блага́я Госпо́дня на земли́ живы́хъ.

¹⁴

Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.

¹⁴

Потерпи́ Го́спода, мужа́йся, и да крѣпи́тся се́рдце твоє́, и потерпи́ Го́спода.

1001

Слава…