Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Псалом Давида. [До помазання].
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, пре́жде пома́занїѧ, к҃ѕ҃.
1
Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся?
1
Гдⷭ҇ь просвѣще́нїе моѐ и҆ сп҃си́тель мо́й, когѡ̀ оу҆бою́сѧ; гдⷭ҇ь защи́титель живота̀ моегѡ̀, ѿ когѡ̀ оу҆страшꙋ́сѧ;
2
Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають.
2
Внегда̀ приближа́тисѧ на мѧ̀ ѕло́бꙋющымъ, є҆́же снѣ́сти плѡ́ти моѧ̑, ѡ҆скорблѧ́ющїи мѧ̀ и҆ вразѝ моѝ, ті́и и҆знемого́ша и҆ падо́ша.
3
Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього.
3
А҆́ще ѡ҆полчи́тсѧ на мѧ̀ по́лкъ, не оу҆бои́тсѧ се́рдце моѐ: а҆́ще воста́нетъ на мѧ̀ бра́нь, на него̀ а҆́зъ оу҆пова́ю.
4
Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його.
4
Є҆ди́но проси́хъ ѿ гдⷭ҇а, то̀ взыщꙋ̀: є҆́же жи́ти мѝ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни всѧ̑ дни̑ живота̀ моегѡ̀, зрѣ́ти мѝ красотꙋ̀ гдⷭ҇ню и҆ посѣща́ти хра́мъ ст҃ы́й є҆гѡ̀.
5
Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене.
5
Ꙗ҆́кѡ скры́ мѧ въ селе́нїи свое́мъ въ де́нь ѕѡ́лъ мои́хъ, покры́ мѧ въ та́йнѣ селе́нїѧ своегѡ̀, на ка́мень вознесе́ мѧ.
6
Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа.
6
И҆ нн҃ѣ сѐ, вознесѐ главꙋ̀ мою̀ на врагѝ моѧ̑: ѡ҆быдо́хъ и҆ пожро́хъ въ селе́нїи є҆гѡ̀ же́ртвꙋ хвале́нїѧ и҆ воскликнове́нїѧ: пою̀ и҆ воспою̀ гдⷭ҇еви.
7
Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене.
7
Оу҆слы́ши, гдⷭ҇и, гла́съ мо́й, и҆́мже воззва́хъ, поми́лꙋй мѧ̀ и҆ оу҆слы́ши мѧ̀.
8
Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи.
8
Тебѣ̀ речѐ се́рдце моѐ: гдⷭ҇а взыщꙋ̀, взыска̀ тебѐ лицѐ моѐ, лица̀ твоегѡ̀, гдⷭ҇и, взыщꙋ̀.
9
Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій.
9
Не ѿвратѝ лица̀ твоегѡ̀ ѿ менє̀ и҆ не оу҆клони́сѧ гнѣ́вомъ ѿ раба̀ твоегѡ̀: помо́щникъ мо́й бꙋ́ди, не ѿри́ни менѐ и҆ не ѡ҆ста́ви менѐ, бж҃е, сп҃си́телю мо́й.
10
Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.
10
Ꙗ҆́кѡ ѻ҆те́цъ мо́й и҆ ма́ти моѧ̀ ѡ҆ста́виста мѧ̀, гдⷭ҇ь же воспрїѧ́тъ мѧ̀.
11
Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх.
11
Законоположи́ ми, гдⷭ҇и, въ пꙋтѝ твое́мъ, и҆ наста́ви мѧ̀ на стезю̀ пра́вꙋю вра̑гъ мои́хъ ра́ди.
12
Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене.
12
Не преда́ждь менѐ въ дꙋ́шы стꙋжа́ющихъ мѝ: ꙗ҆́кѡ воста́ша на мѧ̀ свидѣ́телє непра́веднїи, и҆ солга̀ непра́вда себѣ̀.
13
Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.
13
Вѣ́рꙋю ви́дѣти бл҃га̑ѧ гдⷭ҇нѧ на землѝ живы́хъ.
14
Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.
14
Потерпѝ гдⷭ҇а, мꙋжа́йсѧ, и҆ да крѣпи́тсѧ се́рдце твоѐ, и҆ потерпѝ гдⷭ҇а.
1001
Слава…
Сла́ва: