Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Псалом Давида; пісня на оновлення дому.
1
Ѱало́мъ пѣ́сни ѡ҆бновле́нїѧ до́мꙋ дв҃дова, к҃ѳ҃.
2
Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною.
2
Вознесꙋ́ тѧ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ под̾ѧ́лъ мѧ̀ є҆сѝ, и҆ не возвесели́лъ є҆сѝ врагѡ́въ мои́хъ ѡ҆ мнѣ̀.
3
Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.
3
Гдⷭ҇и бж҃е мо́й, воззва́хъ къ тебѣ̀, и҆ и҆зцѣли́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
4
Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з-поміж тих, що сходять у могилу.
4
Гдⷭ҇и, возве́лъ є҆сѝ ѿ а҆́да дꙋ́шꙋ мою̀, сп҃слъ мѧ̀ є҆сѝ ѿ низходѧ́щихъ въ ро́въ.
5
Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,
5
По́йте гдⷭ҇еви, прпⷣбнїи є҆гѡ̀, и҆ и҆сповѣ́дайте па́мѧть ст҃ы́ни є҆гѡ̀:
6
бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.
6
ꙗ҆́кѡ гнѣ́въ въ ꙗ҆́рости є҆гѡ̀, и҆ живо́тъ въ во́ли є҆гѡ̀: ве́черъ водвори́тсѧ пла́чь, и҆ заꙋ́тра ра́дость.
7
І я говорив у дні благоденства мого: «Не похитнуся я повіки».
7
А҆́зъ же рѣ́хъ во ѻ҆би́лїи мое́мъ: не подви́жꙋсѧ во вѣ́къ.
8
Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався.
8
Гдⷭ҇и, во́лею твое́ю пода́ждь добро́тѣ мое́й си́лꙋ: ѿврати́лъ же є҆сѝ лицѐ твоѐ, и҆ бы́хъ смꙋще́нъ.
9
Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:
9
Къ тебѣ̀, гдⷭ҇и, воззовꙋ̀, и҆ къ бг҃ꙋ моемꙋ̀ помолю́сѧ.
10
«Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою?
10
Ка́ѧ по́льза въ кро́ви мое́й, внегда̀ сходи́ти мѝ во и҆стлѣ́нїе; є҆да̀ и҆сповѣ́стсѧ тебѣ̀ пе́рсть; и҆лѝ возвѣсти́тъ и҆́стинꙋ твою̀;
11
Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені».
11
Слы́ша гдⷭ҇ь и҆ поми́лова мѧ̀: гдⷭ҇ь бы́сть помо́щникъ мо́й.
12
І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю.
12
Ѡ҆брати́лъ є҆сѝ пла́чь мо́й въ ра́дость мнѣ̀, растерза́лъ є҆сѝ вре́тище моѐ и҆ препоѧ́салъ мѧ̀ є҆сѝ весе́лїемъ,
13
Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.
13
ꙗ҆́кѡ да воспое́тъ тебѣ̀ сла́ва моѧ̀, и҆ не оу҆милю́сѧ. Гдⷭ҇и бж҃е мо́й, во вѣ́къ и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀.
1001
Слава…
Сла́ва: