¹

Псалом Давида, коли він втікав від Авессалома, сина свого.

¹

ўлоM двDвъ г~, вънегда` эTбњгаше эT лица а^весалома сн~а свое^го”

²

Господи, як намножилося напасників моїх, многі постають на мене,

²

Ги~, что'ся ё^мно'жиша стђжаю^щеи^ ми; Мно'ѕи въста'ютъ на' мя”

³

многі кажуть душі моїй: «Нема спасіння йому в Бозі його».

³

мно'ѕи гл~ют# дш~и моеи, нњсть сп~се'нїа е^мђ ѓ^ бѕ~њ е^го”

⁴

Ти ж, Господи, заступник мій єси, слава моя, Ти возносиш голову мою.

⁴

ты' же г~и застђпникᲆ мои е^си`, сла'ва моя, и^ въꙁнося главђ мою`”

⁵

Голосом моїм до Господа воззвав, і Він почув мене з гори святої Своєї.

⁵

Гла'сомъ мои^мъ къ г~ђ въꙁва'хъ, и^ ё^слы'ша мя эT горы ст~ыя свое^я`”

⁶

Я лягаю, і сплю, і встаю, бо Господь заступить мене.

⁶

а%з же ё^снXђ и^ спа'хъ, Въста'хъ, ја%ко г~ь ꙁастђпитъ мя”

⁷

Не убоюся я тьми людей, що звідусіль нападають на мене.

⁷

не ё^бою^ся эT темъ лю'дїи, ѓ%крестᲆ нападающиX на' мя”

⁸

Воскресни, Господи, спаси мене, Боже мій, бо Ти уразив усіх, що даремно ворогують зі мною, зуби грішників сокрушив єси.

⁸

въскрsни` г~и, сп~и' мя бж~е мо'и” ја%ко ты пораꙁи вᲆся вражDђющая ми вᲆсђе, зђбы грᲇшникомъ съкрђши'лъ е^си”

⁹

Господнім є спасіння, і на людей Твоїх благословення Твоє.

⁹

Гн~е е^сть сп~се'нїе, и^ на людехᲆ твои^х# блгsлве`нїе твое”

1001

Слава…

Сла'ва”