¹

Начальнику хору. Раба Господнього Давида.

²

Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його.

³

Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх.

⁴

Але слова уст його — неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро.

⁵

На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла.

⁶

Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами.

⁷

Правда Твоя, — як гори Божі, а присуди Твої, — як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи.

⁸

Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні.

⁹

Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх.

¹⁰

Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло.

¹¹

Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем.

¹²

Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене.

¹³

Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати.

1001

Слава…