Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Псалом Давида. На спомин [про суботу].
1
Pал0мъ дв7ду, въ воспоминaніе њ суббHтэ, lз7.
2
Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм.
2
ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE:
3
Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою.
3
ћкw стрёлы тво‰ ўнз0ша во мнЁ, и3 ўтверди1лъ є3си2 на мнЁ рyку твою2.
4
Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх.
4
Нёсть и3зцэлeніz въ пл0ти моeй t лицA гнёва твоегw2, нёсть ми1ра въ костeхъ мои1хъ t лицA грBхъ мои1хъ.
5
Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене.
5
Ћкw беззакHніz мо‰ превзыд0ша главY мою2, ћкw брeмz тsжкое њтzготёша на мнЁ.
6
Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого.
6
Возсмердёша и3 согни1ша р†ны мо‰, t лицA безyміz моегw2.
7
Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу.
7
Пострадaхъ и3 слzк0хсz до концA, вeсь дeнь сётуz хождaхъ:
8
Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй.
8
ћкw лsдвіz мо‰ нап0лнишасz поругaній, и3 нёсть и3зцэлeніz въ пл0ти моeй.
9
Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого.
9
Њѕл0бленъ бhхъ и3 смири1хсz до ѕэлA, рыкaхъ t воздыхaніz сeрдца моегw2.
10
Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться.
10
ГDи, пред8 тоб0ю всE желaніе моE, и3 воздыхaніе моE t тебє2 не ўтаи1сz.
11
Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх — і того вже не стало в мене.
11
Сeрдце моE смzтeсz, њстaви мS си1ла моS, и3 свётъ џчію моє1ю, и3 т0й нёсть со мн0ю.
12
Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене.
12
Дрyзи мои2 и3 и4скренніи мои2 прsмw мнЁ прибли1жишасz и3 стaша.
13
А ті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи.
13
И# бли1жніи мои2 tдалeче менє2 стaша, и3 нуждaхусz и4щущіи дyшу мою2: и3 и4щущіи ѕл†z мнЁ глаг0лаху сyєтнаz, и3 льсти6внымъ вeсь дeнь поучaхусz.
14
Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх.
14
Ѓзъ же ћкw глyхъ не слhшахъ, и3 ћкw нёмъ не tверзazй ќстъ свои1хъ:
15
І став я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання.
15
и3 бhхъ ћкw человёкъ не слhшай и3 не и3мhй во ўстёхъ свои1хъ њбличeніz.
16
Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій.
16
Ћкw на тS, гDи, ўповaхъ, ты2 ўслhшиши, гDи б9е м0й.
17
Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною.
17
Ћкw рёхъ: да не когдA порaдуютмисz врази2 мои2: и3 внегдA подвижaтисz ногaмъ мои6мъ, на мS велерёчеваша.
18
Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною.
18
Ћкw ѓзъ на р†ны гот0въ, и3 болёзнь моS предо мн0ю є4сть вhну.
19
Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій.
19
Ћкw беззак0ніе моE ѓзъ возвэщY и3 попекyсz њ грэсЁ моeмъ.
20
Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді.
20
Врази1 же мои2 живyтъ и3 ўкрэпи1шасz пaче менє2, и3 ўмн0жишасz ненави1дzщіи мS без8 прaвды:
21
Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю.
21
воздаю1щіи ми2 ѕл†z воз8 благ†z њболгaху мS, занE гонsхъ благостhню.
22
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене.
22
Не њстaви менE, гDи б9е м0й, не tступи2 t менє2:
23
Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого.
23
вонми2 въ п0мощь мою2, гDи сп7сeніz моегw2.