¹

Псалом Давида. На спомин [про суботу].

¹

A Psalm of David for remembrance concerning the Sabbath-day.

²

Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм.

²

O Lord, rebuke me not in thy wrath, neither chasten me in thine anger.

³

Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою.

³

For thy weapons are fixed in me, and thou hast pressed thy hand heavily upon me.

⁴

Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх.

⁴

For there is no health in my flesh because of thine anger; there is no peace to my bones because of my sins.

⁵

Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене.

⁵

For my transgressions have gone over mine head: they have pressed heavily upon me like a weighty burden.

⁶

Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого.

⁶

My bruises have become noisome and corrupt, because of my foolishness.

⁷

Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу.

⁷

I have been wretched and bowed down continually: I went with a mourning countenance all the day.

⁸

Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй.

⁸

For my soul is filled with mockings; and there is no health in my flesh.

⁹

Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого.

⁹

I have been afflicted and brought down exceedingly: I have roared for the groaning of my heart.

¹⁰

Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться.

¹⁰

But all my desire is before thee; and my groaning is not hidden from thee.

¹¹

Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх — і того вже не стало в мене.

¹¹

My heart is troubled, my strength has failed me; and the light of mine eyes is not with me.

¹²

Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене.

¹²

My friends and my neighbours drew near before me, and stood still; and my nearest of kin stood afar off.

¹³

А ті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи.

¹³

While they pressed hard upon me that sought my soul: and they that sought my hurt spoke vanities, and devised deceits all the day.

¹⁴

Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх.

¹⁴

But I, as a deaf man, heard not; and was as a dumb man not opening his mouth.

¹⁵

І став я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання.

¹⁵

And I was as a man that hears not, and who has no reproofs in his mouth.

¹⁶

Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій.

¹⁶

For I hoped in thee, O Lord: thou wilt hear, O Lord my God.

¹⁷

Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною.

¹⁷

For I said, Lest mine enemies rejoice against me: for when my feet were moved, they spoke boastingly against me.

¹⁸

Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною.

¹⁸

For I am ready for plagues, and my grief is continually before me.

¹⁹

Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій.

¹⁹

For I will declare mine iniquity, and be distressed for my sin.

²⁰

Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді.

²⁰

But mine enemies live, and are mightier than I: and they that hate me unjustly are multiplied.

²¹

Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю.

²¹

They that reward evil for good slandered me; because I followed righteousness.

²²

Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене.

²²

Forsake me not, O Lord my God: depart not from me.

²³

Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого.

²³

Draw nigh to my help, O Lord of my salvation.