Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Начальнику хору Ідифуму. Псалом Давида.
1
в коне'цъ, ѓ^и^диџђ'мњ пњснь двDва, л~и”
2
Я сказав: «Буду слідкувати за життям моїм, щоб не грішити язиком моїм. Буду стримувати уста мої, доки нечестивий переді мною».
2
Рњхъ, съхраню` пђти` моя`, е^же не съгрњшати ја%ꙁы'ком# мои^мъ” положихъ ё^стоM мои^мᲆ храни'ло, внегда въстаᲄи грᲇшномђ предо мною”
3
Я став як німий, не давав голосу. Я мовчав навіть про добре, але скорбота моя поновилася.
3
ѓ^немњхъ, и^ смири'хся, и^ ё^молчаX эT бл~гъ, и^ болњꙁнь моа` ѓ^бновися”
4
Запалало серце моє в мені і в думках моїх розгорівся вогонь, тоді я сказав язиком моїм:
4
съгрња'ся срDце мое въ мнњ, и^ в поё^ченїи мое'мъ разгори'тся ѓ^гнь” гл~ахᲆ ја^зы'комᲆ моиM,
5
«Скажи мені, Господи, коли кончина моя, і число днів моїх — яке воно? Щоб зрозумів я, який вік мій».
5
скажи м^и г~и кончи'нђ мою, и^ число` дн~їи мои^хᲆ кое е^сть, да разђмњю, что` лишаюся а^ꙁъ”
6
Ти, мов п’ядями, виміряв дні мої, і вік мій — як ніщо перед Тобою.
6
се пя'дїю и^ꙁмњрены положи'лъ е^си дн~и моя, и^ съставъ мой ја^ко ни вᲆчтоже преD тобою” ѓ^ба'че всяческаа сђе'та, всякъ чл~къ живыи” и%де
7
Дійсно, всяка людина, що живе на землі, як тінь ходить; даремно метушиться, збирає і не знає, кому те дістанеться.
7
ё^бо ѓ%браꙁоM ходитъ чл~къ, ѓ^ба'че въсђе' мяте'т#ся” съкрывае^тᲆ, и^ не вњсть комђ събираетъ я&”
8
І нині чого чекати мені, Господи? Надія моя — на Тебе.
8
и^ нн~њ кт^о терпњнїе мое, не г~ь л^и; и^ състаv мой эT тебе е^сть”
9
Від усіх гріхів моїх очисти мене; не віддавай мене на глум безумному.
9
эT всњхъ беꙁако'нїи моиX и^ꙁба'ви мя, поношенїе беꙁђ'мномђ далъ мя е^си”
10
Я став як німий і не відкриваю уст моїх, тому що Ти вчинив це.
10
ѓ^немњхъ, и^ не эTверзо'хъ ё%стъ свои^хъ, ја^ко ты съᲄвори.
11
Відверни від мене удари Твої, бо від сили руки Твоєї я щезну.
11
эTста'ви эT мене ра'ны твоя” эT крњпости бо рђки тоеа` а^ꙁъ и^ꙁчеꙁоX.
12
Якщо Ти за кожен гріх будеш карати людину, то розсиплеться, як від молі, вся краса її. Ось такою нетривкою є людина.
12
въ ѓ^бличенїи ѓ^ безако'нїи покаꙁалъ е^си чл~ка. и^ и^стая^лъ е^си ја%ко паё^чи'нђ дш~ђ е^го, ѓ^ба'че всђе всякъ чл~къ”
13
Почуй же, Господи, молитву мою і благання моє прийми; не будь мовчазним на сльози мої, бо я подорожній перед Тобою і захожий, як і всі батьки мої.
13
ё^слы'ши мл~твђ мою г~и, и^ моле'нїе мое. внђши` слезъ моиX, не премолчи, ја%ко пресе'лниk а^зъ эT тебе, и^ пришлеw, ја%коже вси эTц~и мои`”
14
Дай мені полегшення, щоб я заспокоївся раніше, ніж відійду від світу цього і більше мене не буде.
14
ѓ^слаби ми, да почїю прежде даже не эTи^дђ и^ кᲄомђ` не бђ'дђ”