Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Начальнику хору. Синів Кореєвих. Псалом.
1
Въ конeцъ, сынHмъ корewвымъ, pал0мъ, м7}.
2
Слухайте це, всі народи. Почуйте всі, хто живе на світі, —
2
Ўслhшите сі‰, вси2 kзhцы, внуши1те, вси2 живyщіи по вселeннэй,
3
І прості, і знані, і багаті, й убогі.
3
земнор0дніи же и3 сhнове человёчестіи, вкyпэ богaтъ и3 ўб0гъ.
4
Уста мої промовлятимуть премудрість, і помисли серця мого — розум.
4
ЎстA мо‰ возглаг0лютъ премyдрость, и3 поучeніе сeрдца моегw2 рaзумъ.
5
Прихилю вухо моє до притчі і на гуслях пісні відкрию загадку мою.
5
Приклоню2 въ при1тчу ќхо моE, tвeрзу во pалти1ри ганaніе моE.
6
Чого боятися мені в день біди, коли обступлять мене злочинства тих, що доганяють мене?
6
Вскyю бою1сz въ дeнь лю1тъ; беззак0ніе пzты2 моеS њбhдетъ мS.
7
Ви, що надієтеся на силу свою та величаєтеся багатством своїм!
7
Надёющіисz на си1лу свою2 и3 њ мн0жествэ богaтства своегw2 хвaлzщіисz:
8
Людина ніколи не викупить брата свого, не дасть Богові викупу за нього.
8
брaтъ не и3збaвитъ, и3збaвитъ ли человёкъ; не дaстъ бGу и3змёны за сS,
9
Дорога ціна викупу душ їхніх, і не буде того повіки,
9
и3 цёну и3збавлeніz души2 своеS: и3 ўтруди1сz въ вёкъ,
10
щоб залишився хтось жити вічно і не зазнав смерти.
10
и3 жи1въ бyдетъ до концA, не ќзритъ пaгубы.
11
Кожен бачить, що й розумні помирають так само, як і нерозумні та безумні гинуть, і багатства свої залишають іншим.
11
Е#гдA ўви1дитъ прем{дрыz ўмирaющыz, вкyпэ безyменъ и3 несмhсленъ поги1бнутъ, и3 њстaвzтъ чужди6мъ богaтство своE.
12
Вони думають, що доми їхні вічні і оселі їхні з роду в рід, землі свої вони називають своїми іменами.
12
И# гр0би и4хъ жили6ща и4хъ во вёкъ, селє1ніz и4хъ въ р0дъ и3 р0дъ, нарек0ша и3менA сво‰ на землsхъ.
13
І людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.
13
И# человёкъ въ чeсти сhй не разумЁ, приложи1сz скотHмъ несмhслєннымъ и3 ўпод0бисz и5мъ.
14
Цей шлях їхній — спокуса їм, хоч після цього устами своїми будуть хвалити його.
14
Сeй пyть и4хъ соблaзнъ и5мъ, и3 по си1хъ во ўстёхъ свои1хъ благоволsтъ.
15
Як овець, поглине їх безодня; смерть буде пасти їх, і ранком праведні будуть володіти ними; сила покине їх, і могила буде житлом їхнім.
15
Ћкw џвцы во ѓдэ положeни сyть, смeрть ўпасeтъ |: и3 њбладaютъ и4ми прaвіи заyтра, и3 п0мощь и4хъ њбетшaетъ во ѓдэ: t слaвы своеS и3зриновeни бhша.
16
Але Господь спасе душу мою від пекла, коли прийме мене.
16
Nбaче бGъ и3збaвитъ дyшу мою2 и3з8 руки2 ѓдовы, є3гдA пріeмлетъ мS.
17
Не бійся, коли розбагатіє людина, коли примножиться слава дому її.
17
Не ўб0йсz, є3гдA разбогатёетъ человёкъ, и3ли2 є3гдA ўмн0житсz слaва д0му є3гw2:
18
Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, не піде за нею слава її.
18
ћкw внегдA ўмрeти є3мY, не в0зметъ вс‰, нижE сни1детъ съ ни1мъ слaва є3гw2.
19
Хоч за життя вона ублажає душу свою, і славлять її за те, що догоджає собі,
19
Ћкw душA є3гw2 въ животЁ є3гw2 благослови1тсz, и3сповёстсz тебЁ, є3гдA благосотвори1ши є3мY.
20
але піде до роду батьків своїх, які ніколи не побачать світла.
20
Вни1детъ дaже до р0да nтє1цъ свои1хъ, дaже до вёка не ќзритъ свёта.
21
Так людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.
21
И# человёкъ въ чeсти сhй не разумЁ, приложи1сz скотHмъ несмhслєннымъ и3 ўпод0бисz и5мъ.
1001
Слава…
Слaва: