Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Начальнику хору. Синів Кореєвих. Псалом.
1
Въ коне́цъ, сынѡ́мъ коре́ѡвымъ, ѱало́мъ, м҃и҃.
2
Слухайте це, всі народи. Почуйте всі, хто живе на світі, —
2
Оу҆слы́шите сїѧ̑, всѝ ꙗ҆зы́цы, внꙋши́те, всѝ живꙋ́щїи по вселе́ннѣй,
3
І прості, і знані, і багаті, й убогі.
3
земноро́днїи же и҆ сы́нове человѣ́честїи, вкꙋ́пѣ бога́тъ и҆ оу҆бо́гъ.
4
Уста мої промовлятимуть премудрість, і помисли серця мого — розум.
4
Оу҆ста̀ моѧ̑ возглаго́лютъ премꙋ́дрость, и҆ поꙋче́нїе се́рдца моегѡ̀ ра́зꙋмъ.
5
Прихилю вухо моє до притчі і на гуслях пісні відкрию загадку мою.
5
Приклоню̀ въ при́тчꙋ оу҆́хо моѐ, ѿве́рзꙋ во ѱалти́ри гана́нїе моѐ.
6
Чого боятися мені в день біди, коли обступлять мене злочинства тих, що доганяють мене?
6
Вскꙋ́ю бою́сѧ въ де́нь лю́тъ; беззако́нїе пѧты̀ моеѧ̀ ѡ҆бы́детъ мѧ̀.
7
Ви, що надієтеся на силу свою та величаєтеся багатством своїм!
7
Надѣ́ющїисѧ на си́лꙋ свою̀ и҆ ѡ҆ мно́жествѣ бога́тства своегѡ̀ хва́лѧщїисѧ:
8
Людина ніколи не викупить брата свого, не дасть Богові викупу за нього.
8
бра́тъ не и҆зба́витъ, и҆зба́витъ ли человѣ́къ; не да́стъ бг҃ꙋ и҆змѣ́ны за сѧ̀,
9
Дорога ціна викупу душ їхніх, і не буде того повіки,
9
и҆ цѣ́нꙋ и҆збавле́нїѧ дꙋшѝ своеѧ̀: и҆ оу҆трꙋди́сѧ въ вѣ́къ,
10
щоб залишився хтось жити вічно і не зазнав смерти.
10
и҆ жи́въ бꙋ́детъ до конца̀, не оу҆́зритъ па́гꙋбы.
11
Кожен бачить, що й розумні помирають так само, як і нерозумні та безумні гинуть, і багатства свої залишають іншим.
11
Є҆гда̀ оу҆ви́дитъ премꙋ̑дрыѧ оу҆мира́ющыѧ, вкꙋ́пѣ безꙋ́менъ и҆ несмы́сленъ поги́бнꙋтъ, и҆ ѡ҆ста́вѧтъ чꙋжди̑мъ бога́тство своѐ.
12
Вони думають, що доми їхні вічні і оселі їхні з роду в рід, землі свої вони називають своїми іменами.
12
И҆ гро́би и҆́хъ жили̑ща и҆́хъ во вѣ́къ, селє́нїѧ и҆́хъ въ ро́дъ и҆ ро́дъ, нареко́ша и҆мена̀ своѧ̑ на землѧ́хъ.
13
І людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.
13
И҆ человѣ́къ въ че́сти сы́й не разꙋмѣ̀, приложи́сѧ скотѡ́мъ несмы́слєннымъ и҆ оу҆подо́бисѧ и҆̀мъ.
14
Цей шлях їхній — спокуса їм, хоч після цього устами своїми будуть хвалити його.
14
Се́й пꙋ́ть и҆́хъ собла́знъ и҆̀мъ, и҆ по си́хъ во оу҆стѣ́хъ свои́хъ благоволѧ́тъ.
15
Як овець, поглине їх безодня; смерть буде пасти їх, і ранком праведні будуть володіти ними; сила покине їх, і могила буде житлом їхнім.
15
Ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы во а҆́дѣ положе́ни сꙋ́ть, сме́рть оу҆пасе́тъ ѧ҆̀: и҆ ѡ҆блада́ютъ и҆́ми пра́вїи заꙋ́тра, и҆ по́мощь и҆́хъ ѡ҆бетша́етъ во а҆́дѣ: ѿ сла́вы своеѧ̀ и҆зринове́ни бы́ша.
16
Але Господь спасе душу мою від пекла, коли прийме мене.
16
Ѻ҆ба́че бг҃ъ и҆зба́витъ дꙋ́шꙋ мою̀ и҆з̾ рꙋкѝ а҆́довы, є҆гда̀ прїе́млетъ мѧ̀.
17
Не бійся, коли розбагатіє людина, коли примножиться слава дому її.
17
Не оу҆бо́йсѧ, є҆гда̀ разбогатѣ́етъ человѣ́къ, и҆лѝ є҆гда̀ оу҆мно́житсѧ сла́ва до́мꙋ є҆гѡ̀:
18
Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, не піде за нею слава її.
18
ꙗ҆́кѡ внегда̀ оу҆мре́ти є҆мꙋ̀, не во́зметъ всѧ̑, нижѐ сни́детъ съ ни́мъ сла́ва є҆гѡ̀.
19
Хоч за життя вона ублажає душу свою, і славлять її за те, що догоджає собі,
19
Ꙗ҆́кѡ дꙋша̀ є҆гѡ̀ въ животѣ̀ є҆гѡ̀ благослови́тсѧ, и҆сповѣ́стсѧ тебѣ̀, є҆гда̀ благосотвори́ши є҆мꙋ̀.
20
але піде до роду батьків своїх, які ніколи не побачать світла.
20
Вни́детъ да́же до ро́да ѻ҆тє́цъ свои́хъ, да́же до вѣ́ка не оу҆́зритъ свѣ́та.
21
Так людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.
21
И҆ человѣ́къ въ че́сти сы́й не разꙋмѣ̀, приложи́сѧ скотѡ́мъ несмы́слєннымъ и҆ оу҆подо́бисѧ и҆̀мъ.
1001
Слава…
Сла́ва: