Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида.
1
В конеw пњснеX, раꙁђмъ а^са'фовъ, н~д
2
Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого.
2
Внђши` б~е мл~твђ мою, и^ не преꙁри` моле'нїа мое^го.
3
Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї.
3
воньми` м^и, и^ ё^слы'ши м^я” Въꙁ#скор#бњх# печалїю моею`, и^ смђтиXся
4
І тривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців.
4
эT гласа вражїа, и^ эT стђженїа грᲇшнича” ја%ко ё^клони'ша на мя беꙁако'нїе, и^ въ гнњвњ враждова'хђ м^и”
5
Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене.
5
срDце мое смђти'ся въ мнњ, и^ страX смерти нападе` на' мя”
6
Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене.
6
боя^ꙁнь и^ тре'петъ прїиде на' мя, и^ покры` м^я тм^а”
7
Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене.
7
и^ рњхъ, кто` дасть м^и крилњ` ја%ко голђби; и^ полещђ, и^ почі'ю”
8
І я сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би.
8
Се^ ё^да'лихся бњгаа, и^ въдвориXся в# пђсты'ни”
9
Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухости і від бурі.
9
чаяX б~а сп~сающаго м^я, эT малодш~їа, и^ бђ'ря”
10
Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо беззаконня та ворожнечу бачу я в місті.
10
Потопи` г~и, и^ раꙁдњли` ја^ꙁы'кы и^х#. ја^ко видњх# безаконїе, и^ прерњканїе въ градњ”
11
Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його — беззаконня та кривда.
11
дн~ь и^ но'щъ ѓ^бы'детъ и& по стњнам# е^го, и^ беꙁако'нїе и^ трђдъ посредњ е^го, и^ непра'вда”
12
І не зникають з вулиць його насильство і зрада.
12
и^ не ѓ^скђдњ` эT пђти` е^го ли'хва и^ лесᲄь”
13
Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього.
13
ја%ко а^ще бы врагᲆ поносиl ми, претерпњлъ бым# ё^бо” И$ а'ще бы ненаві'дяи` м^я на' мя велерњчевалъ, ё^крылᲆ би ся эT него”
14
Але ти, чоловіче, — однодумцю мій, приятелю і друже мій,
14
ᲄы же чл~че равнодш~не, влDко мой, и^ ꙁна'емый мой”
15
з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили!
15
и^же кђпно наслади'лъ м^я е^си бра'шна, в# храмњ бж~їи ходи'ховᲇ е^ді'номышле'нїеM”
16
Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них.
16
да прїидеT же смр~ть на ня, и^ сни'дђт# въ а'дъ жи'ви” ја%ко лђка'в#ство в# жили'щыX и^хъ посредњ и^хъ”
17
Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене.
17
А$ꙁъ к# б~ђ въꙁвахъ, и^ г~ь ё^слыша м^я”
18
Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій.
18
Вечер# и^ заё^тра и^ полђ'дне повњмъ и^ вᲆꙁвњщђ, и^ ё^слы'шиT гласъ мой”
19
Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене.
19
и^ꙁба'витъ ми'ромъ дш~ю мою` эT приближа'ющих#ся мн^њ, ја%ко въ мноѕњ бᲇхђ со мною”
20
Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога.
20
ё^слы'шитъ б~ъ, и^ смириT и^хъ, сый прежDе вњкъ” нњсть бо^ иM и^ꙁмњне'нїа, ја%ко не ё^боя'шася б~а.
21
Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його.
21
про'стретᲆ рё'кђ свою на въꙁдаа'нїе. ѓ^скверни'ша ꙁвњтъ е^го,
22
Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли.
22
раꙁдњли'шася эT гнњва лица` е^го, и^ приблі'жишася срDца иX” Оу^мя'кнђша словеса` иX паче е^ле'я, и^ та сђть срњлы”
23
Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові.
23
Въꙁве'рꙁи на' г~а печа'ль твою и^ той т^я препита'етъ” не дасть в# вᲇкъ млъвы правеDникђ”
24
Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе.
24
ты же бж~е ниꙁведе'ши иX въ стђденецъ и^стлњнїа” мђжїе кро'ви и^ льсти`, не преполовяT дн~і'и своиX, а^ꙁ же г~и ё^пова'ю на' тя”
1001
Слава…
Слаv”