Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.
1
Въ конeцъ, њ лю1дехъ t с™hхъ ўдалeнныхъ, дв7ду въ столпописaніе, внегдA ўдержaша и5 и3ноплемє1нницы въ гefэ, pал0мъ, н7е7.
2
Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене.
2
Поми1луй мS, б9е, ћкw попрa мz человёкъ: вeсь дeнь борS стужи1 ми.
3
Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене.
3
Попрaша мS врази2 мои2 вeсь дeнь: ћкw мн0зи борю1щіи мS съ высоты2.
4
Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе.
4
Въ дeнь не [сeй рёчи [не] въ нёкіихъ не и3мёетсz] ўбою1сz, ѓзъ же ўповaю на тS.
5
Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть?
5
Њ бз7э похвалю2 словесA мо‰: на бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ пл0ть;
6
Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло.
6
Вeсь дeнь словeсъ мои1хъ гнушaхусz: на мS вс‰ помышлє1ніz и4хъ на ѕло2.
7
Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою.
7
Вселsтсz и3 скрhютъ, тjи пsту мою2 сохранsтъ, ћкоже потерпёша дyшу мою2 [тjи пsту мою2 наблюдaти бyдутъ, ћкоже ждaху души2 моеS].
8
Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню.
8
Ни њ чес0мже tри1неши |, гнёвомъ лю1ди низведeши.
9
Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою.
9
Б9е, жив0тъ м0й возвэсти1хъ тебЁ: положи1лъ є3си2 слeзы мо‰ пред8 тоб0ю, ћкw и3 во њбэтовaніи твоeмъ.
10
Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною.
10
Да возвратsтсz врази2 мои2 вспsть, въ џньже ѓще дeнь призовy тz: сE, познaхъ, ћкw бGъ м0й є3си2 ты2.
11
Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його.
11
Њ бз7э похвалю2 гlг0лъ, њ гDэ похвалю2 сл0во.
12
На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина?
12
На бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ человёкъ;
13
В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу,
13
Во мнЁ, б9е, моли1твы, ±же воздaмъ хвалы2 твоеS:
14
бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих.
14
ћкw и3збaвилъ є3си2 дyшу мою2 t смeрти, џчи мои2 t слeзъ и3 н0зэ мои2 t поползновeніz: благоугождY пред8 гDемъ во свётэ живhхъ.