¹

Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.

²

Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене.

³

Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене.

⁴

Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе.

⁵

Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть?

⁶

Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло.

⁷

Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою.

⁸

Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню.

⁹

Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою.

¹⁰

Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною.

¹¹

Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його.

¹²

На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина?

¹³

В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу,

¹⁴

бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих.