Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли він утік від Саула в печеру.
1
Въ коне́цъ, да не растли́ши, дв҃дꙋ въ столпописа́нїе, внегда̀ є҆мꙋ̀ ѿбѣга́ти ѿ лица̀ саꙋ́лова въ пеще́рꙋ, н҃ѕ҃.
2
Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя, і в тіні крил Твоїх я сховаюсь, аж доки перейде беззаконня.
2
Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀: ꙗ҆́кѡ на тѧ̀ оу҆пова̀ дꙋша̀ моѧ̀, и҆ на сѣ́нь крилꙋ̑ твоє́ю надѣ́юсѧ, до́ндеже пре́йдетъ беззако́нїе.
3
Буду взивати до Бога Всевишнього, Який допомагав мені.
3
Воззовꙋ̀ къ бг҃ꙋ вы́шнемꙋ, бг҃ꙋ бл҃годѣ́ѧвшемꙋ мнѣ̀.
4
Він пошле поміч з неба і спасе мене. Пошле Бог милість Свою й істину Свою і осоромить тих, що шукають погубити мене.
4
Посла̀ съ нб҃сѐ и҆ сп҃се́ мѧ, дадѐ въ поноше́нїе попира́ющыѧ мѧ̀: посла̀ бг҃ъ млⷭ҇ть свою̀ и҆ и҆́стинꙋ свою̀,
5
Душа моя серед звірів, я серед людей, що дишуть полум’ям, зуби їхні, як списи, і язик їхній — меч гострий.
5
и҆ и҆зба́ви дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ среды̀ скѵ́мнѡвъ. Поспа́хъ смꙋще́нъ: сы́нове человѣ́честїи, зꙋ́бы и҆́хъ ѻ҆рꙋ̑жїѧ и҆ стрѣ́лы, и҆ ѧ҆зы́къ и҆́хъ ме́чь ѻ҆́стръ.
6
Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.
6
Вознеси́сѧ на нб҃са̀, бж҃е, и҆ по все́й землѝ сла́ва твоѧ̀.
7
Сітку поставили вони для ніг моїх і ловлять душу мою; викопали для мене яму і самі впали в неї.
7
Сѣ́ть оу҆гото́ваша нога́мъ мои̑мъ, и҆ слѧко́ша дꙋ́шꙋ мою̀: и҆скопа́ша пред̾ лице́мъ мои́мъ ꙗ҆́мꙋ, и҆ впадо́ша въ ню̀.
8
Готове серце моє, Боже; готове серце моє: буду співати і славити Тебе.
8
Гото́во се́рдце моѐ, бж҃е, гото́во се́рдце моѐ: воспою̀ и҆ пою̀ во сла́вѣ мое́й.
9
Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано.
9
Воста́ни, сла́ва моѧ̀, воста́ни, ѱалти́рю и҆ гꙋ́сли: воста́нꙋ ра́нѡ.
10
Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми.
10
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ въ лю́дехъ, гдⷭ҇и, воспою̀ тебѣ̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ:
11
Бо до небес піднеслася милість Твоя і до хмар істина Твоя.
11
ꙗ҆́кѡ возвели́чисѧ до нб҃съ млⷭ҇ть твоѧ̀ и҆ да́же до ѡ҆́блакъ и҆́стина твоѧ̀.
12
Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.
12
Вознеси́сѧ на нб҃са̀, бж҃е, и҆ по все́й землѝ сла́ва твоѧ̀.