В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ посла́ Сау́л і стреже́ дом єго́, є́же умертви́ти єго́, 58.

¹

Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його.

²

Ізми́ м'я от враг мої́х, Бо́же, і от возстаю́щих на м'я ізба́ви м'я;

²

Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене.

³

ізба́ви м'я от ді́лающих беззако́ніє, і от муж крове́й спаси́ м'я.

³

Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене.

⁴

Я́ко се, улови́ша ду́шу мою́, нападо́ша на м'я крі́пції; ніже́ беззако́ніє моє́, ніже́ гріх мой, Го́споди;

⁴

Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій.

⁵

без беззако́нія теко́х і іспра́вих; воста́ни в срі́теніє моє́ і виждь.

⁵

Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь.

⁶

І Ти, Го́споди Бо́же сил, Бо́же Ізра́їлев, воньми́ посіти́ти вся язи́ки; да не уще́дриши вся ді́лающия беззако́ніє.

⁶

Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня.

⁷

Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град.

⁷

Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто.

⁸

Се, ті́ї отвіща́ють усти́ свої́ми, і меч во устна́х їх: я́ко кто сли́ша?

⁸

Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує?

⁹

І Ти, Го́споди, посміє́шися їм, уничижи́ши вся язи́ки.

⁹

Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи.

¹⁰

Держа́ву мою́ к Тебі́ сохраню́; я́ко Ти, Бо́же, Засту́пник мой єси́.

¹⁰

Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій.

¹¹

Бог мой, ми́лость Єго́ предвари́ть м'я; Бог мой, яви́ть мні на вразі́х мої́х.

¹¹

Ти — Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми.

¹²

Не уби́й їх, да не когда́ забу́дуть зако́н Твой; расточи́ я си́лою Твоє́ю і низведи́ я, Защи́тниче мой, Го́споди,

¹²

Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи.

¹³

гріх уст їх, сло́во усте́н їх; і я́ти да бу́дуть в горди́ни своє́й, і от кля́тви і лжі возвістя́ться в кончи́ні,

¹³

Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять.

¹⁴

во гні́ві кончи́ни, і не бу́дуть; і уві́дять, я́ко Бог влади́чествуєть Іа́ковом і конці́ землі́.

¹⁴

Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі.

¹⁵

Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град;

¹⁵

Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто.

¹⁶

ті́ї рази́дуться я́сти; а́ще ли же не наси́тяться, і поро́пщуть.

¹⁶

Вони шукають поживи, але неситі лягають спати.

¹⁷

Аз же воспою́ си́лу Твою́ і возра́дуюся зау́тра о ми́лості Твоє́й; я́ко бил єси́ Засту́пник мой і Прибі́жище моє́ в день ско́рби моєя́.

¹⁷

А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї.

¹⁸

Помо́щник мой єси́, Тебі́ пою́; я́ко Бог Засту́пник мой єси́, Бо́же мой, ми́лость моя́.

¹⁸

Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене.